Zai Greit!

Zai Greit! (Yiddish: !זיי גרייט, 'Ready!') was a Yiddish language pioneer newspaper in the Ukrainian Soviet Socialist Republic 1928-1941.^[1]^[2]^[3] It was an organ of the Central Committee of the Leninist Young Communist League of Ukraine and the People's Commissariat for Education of the Ukrainian SSR.^[4] It was published from Kharkov 1928-1937.^[1]^[5]^[6]^[7]^[8]

As of January 1928, Zai Greit! had a circulation of 10,000 copies, by January 1929 19,000 and by January 1930 the publication had a circulation of 29,500 copies, the highest among all national minority language publications in the Ukrainian SSR.^[9] During the 1930 Second All-Ukrainian Meeting on Working with National Minorities, held in 1930, participants noted that Zai Greit! was the sole national minority publication in the Ukrainian SSR with a satisfactory circulation.^[10]

Zai Greit! was published from Kiev 1939-1941; with 7 issues in 1939, 12 in 1940 and 6 in 1941.^[1]^[11]

References

^ ^a ^b ^c НБУВ. Єврейські періодичні видання між двома світовими війнами. З колекцій Відділу фонду юдаїки НБУВ
^ Людмила Султановна Гатагова; Л Кошелева; Л. А Роговая (2009). ЦК РКП(б)-ВКП(б) и национальный вопрос: 1933-1945. РОССПЭН. p. 314.
^ Яков Юрьевич Попелянский (1996). Размышления об антисемитах: с любовью--. карполь. p. 31. ISBN 978-5-88442-025-0.
^ Project Judaica (1996). Jewish Documentary Sources in Russia, Ukraine and Belarus: A Preliminary List. Jewish Theological Seminary of America. p. 96.
^ Year After Year: Selections from "Sovietish Heimland" Monthly. Raduga Publishers. 1987. p. 77. ISBN 978-5-05-001129-9.
^ Herman Branover; Isaiah Berlin; Zeev Wagner (1 January 1998). The Encyclopedia of Russian Jewry: Biographies, A-I. Jason Aronson. p. 120. ISBN 978-0-7657-9981-4.
^ Nachman Mayzel (1959). Dos yidishe shafn un der yidisher... p. 160.
^ Anna Shternshis (21 May 2006). Soviet and Kosher: Jewish Popular Culture in the Soviet Union, 1923-1939. Indiana University Press. p. 219. ISBN 0-253-11215-X.
^ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ПОЛІТОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ - ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ. НІМЦІ В УКРАЇНІ 20—30-ті рр. XX ст.
^ І. М. Конончук. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ РОЗВИТОК ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ У 20–30-ті рр. ХХ ст
^ Vsesoi︠u︡znai︠a︡ knizhnai︠a︡ palata (1955). Periodicheskai︠a︡ pechatʹ SSSR, 1917-1949: Zhurnaly, trudy i bi︠u︡lleteni po i︠a︡zykoznanii︠u︡, literaturovedenii︠u︡, khudozhestvennoĭ literature i iskusstvu. p. 98.

[a-1] НБУВ. Єврейські періодичні видання між двома світовими війнами. З колекцій Відділу фонду юдаїки НБУВ

[ГатаговаКошелева2009-2] Людмила Султановна Гатагова; Л Кошелева; Л. А Роговая (2009). ЦК РКП(б)-ВКП(б) и национальный вопрос: 1933-1945. РОССПЭН. p. 314.

[Попелянский1996-3] Яков Юрьевич Попелянский (1996). Размышления об антисемитах: с любовью--. карполь. p. 31. ISBN 978-5-88442-025-0.

[Judaica1996-4] Project Judaica (1996). Jewish Documentary Sources in Russia, Ukraine and Belarus: A Preliminary List. Jewish Theological Seminary of America. p. 96.

[5] Year After Year: Selections from "Sovietish Heimland" Monthly. Raduga Publishers. 1987. p. 77. ISBN 978-5-05-001129-9.

[BranoverBerlin1998-6] Herman Branover; Isaiah Berlin; Zeev Wagner (1 January 1998). The Encyclopedia of Russian Jewry: Biographies, A-I. Jason Aronson. p. 120. ISBN 978-0-7657-9981-4.

[Mayzel1959-7] Nachman Mayzel (1959). Dos yidishe shafn un der yidisher... p. 160.

[Shternshis2006-8] Anna Shternshis (21 May 2006). Soviet and Kosher: Jewish Popular Culture in the Soviet Union, 1923-1939. Indiana University Press. p. 219. ISBN 0-253-11215-X.

[9] ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ПОЛІТОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ - ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ. НІМЦІ В УКРАЇНІ 20—30-ті рр. XX ст.

[10] І. М. Конончук. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ РОЗВИТОК ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ У 20–30-ті рр. ХХ ст

[palata1955-11] Vsesoi︠u︡znai︠a︡ knizhnai︠a︡ palata (1955). Periodicheskai︠a︡ pechatʹ SSSR, 1917-1949: Zhurnaly, trudy i bi︠u︡lleteni po i︠a︡zykoznanii︠u︡, literaturovedenii︠u︡, khudozhestvennoĭ literature i iskusstvu. p. 98.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Zai Greit!

References

Portal di Ensiklopedia Dunia