Ілля Чавчавадзе

Ілля Григорович Чавчавадзе
ილია ჭავჭავაძე
Народився	27 жовтня (8 листопада) 1837[1][2]  Кварелі, Грузинська губернія, Російська імперія[3][1]
Помер	30 серпня (12 вересня) 1907[1][2] (69 років)  Ціцамурі, Тифліська губернія, Російська імперія[1]
Поховання	Мтацмінда
Громадянство	Російська імперія
Національність	грузин
Місце проживання	Тбілісі
Діяльність	поет, перекладач, публіцист, літературознавець
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[4] і публіцистика[4]
Мова творів	грузинська, російська
Magnum opus	Q16370990? і Q12863005?
Рід	Chavchavadzed
У шлюбі з	Гурамішвілі Ольга Тадеозівна
Автограф
Ілля Чавчавадзе у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Ілля́ Григо́рович Чавчава́дзе (груз. ჭავჭავაძე, ილია; 27 жовтня (8 листопада) 1837(18371108) — 30 серпня (12 вересня) 1907) — грузинський діяч і письменник. Один з активних діячів національно-визвольного руху Грузії. Ймовірно убитий агентами російської поліції.

Разом із Н. Ніколадзе, Н. Лордкіпанідзе, С. Месхи та іншими письменниками на початку XIX століття стояв біля витоків грузинської публіцистики.

Канонізований у Грузинській православній церкві (1987), згадування 2 серпня.

Похований в пантеоні Мтацмінда.

Твори: поеми «Како Розбійник» (1860), «Видіння» (1872—1873), «Відлюдник» (1883); повісті «Чи ж він людина?» (1859—1863), «Розповідь жебрака» (1859), «Вдова Отарашвілі» (1887).

Низку його творів було опубліковано в заснованих ним «Сакартвелос Моамбе» («Грузинський Вісник») та «Іверія», і в видаваному нині грузинському журналі «Моамбе».

Бував в Україні й у редагованих ним видавництвах популяризував твори Т. Шевченка. Його основні літературні твори були перекладені багатьма мовами, серед яких українська, англійська, французька, німецька, польська, білоруська, російська та інші.

На українську мову твори Чавчавадзе перекладали Б. Грінченко, П. Грабовський, П. Тичина, П.Осадчук та інші.

Повість «Розповідь жебрака» Іллі Чавчавадзе переклав українською Олександр Мушкудіані (1987).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 607—608.
• Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.

• Чавчавадзе Ілля // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 702-703.
• Чавчавадзе Ілля Григорович // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 742. — ISBN 966-692-744-6.
• 478/mode/1up?view=theater «Сакартвелос моамбе» («Вісник Грузії»); Тергдалеулі // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 363-364; 478.
• Ілля Чавчавадзе
• Sharadze, Guram (ed., 1987).Ilia Chavchavadze works, translated by Marjory and Oliver Wardrops. Tbilisi: Ganatleba, 1987. Online version at NPLG.