Іллінецький кратер (пам'ятка природи)

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Іллінецький кратер»

49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д. / 49.1° пн. ш. 29.107° сх. д. / 49.1; 29.107
Країна	Україна
Розташування	Україна Вінницька область, Іллінецький район
Найближче місто	Іллінці
Площа	17,2 га
Засновано	2017 р.
Оператор	Іллінецька міська рада
Іллінецький кратер (пам'ятка природи) (Вінницька область)
Іллінецький кратер у Вікісховищі

Дана стаття про природоохоронний об'єкт. Не слід плутати з Іллінецький кратер — стаття про кратер.

Іллінецький кратер — геологічна пам'ятка природи місцевого значення^[1].

Площа 17,2 га, перебуває у користуванні Іллінецької міської територіальної громади. Оголошена відповідно до Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403.^{[2] [3]}

Пам'ятка розташована на 8 км західніше м. Іллінці Вінницької області на околицях села Лугова і складається з двох ділянок.

Оголошена з метою охорони ділянки Іллінецького кратера — однієї з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років.

У тектонічному відношенні територія об'єкту приурочена до Українського шита, в орографічному — лежить на межі Подільської та Придніпровської височин (з позначками висот 255—257 м н. р. м.) у долині річки Собок.

Наслідком зіткнення космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230—300 м) І твердими породами було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600—800 м.

Іллінецький кратер утворено в породах кристалічного фундаменту, у складі якого переважають граніти, гнейси і чарнокіти, а також більш рідкісні типи порід, які представлені амфіболітами. На сучасній ерозійній поверхні залягають пухкі четвертинні відклади. ^[4].

В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту що дало змогу ідентифікувати цю геологічну структуру, як типовий метеоритний кратер.

За своїми масштабами Іллінецький кратер значно поступається найвідомішим у світі, які мають діаметри до 300 км. Однак в Україні він належить до семи найбільших геологічних об'єктів імпактного походження^[5]. На відміну від інших подібних структур в Україні він частково доступний для огляду, а не цілковито схований під шаром ґрунту^[4].

Учені Інституту геохімії і фізики мінералів (після 1993 року - Інституту геології та геохімії магматизму) в 1972 році визначили вік Іллінецького кратера у 400 мільйонів років (в геологічному розумінні - це ранній девон), але в 2004 році дослідники з Гельсінського університету уточнили цифру до 445 мільйонів років, що відповідає пізньому ордовику.^[6]

У межах пам'ятки є кілька кустарних розробок корисних копалин. Місцеве населення використовує метаморфізовані (внаслідок метеоритного вибуху) граніти для будівництва будинків, підмурків, доріг тощо. За східною околицею с. Лугова місцеві кар'єри переплелися у вигляді лабіринтів. Назавжди руйнуються залишки давніх кар'єрів як археологічного пам'ятника історії розвитку України ІІІ—ХІІІ століть^[4].

Визначення імпактного генезису Іллінецької структури виконано В. Л. Масайтісом (1973) та А. А. Вальтером і В. А. Рябенко (1973). У подальшому вивчення кратера, його будови, ударного метаморфізму порід і складу розплавлених імпакгитів наведено у наукових роботах, зокрема (Вальтер, Лазаренко, 1984; Вальтер, Рябенко, 1977; Гуров, Рябенко, 1984; Гуров, Турова, 1991 та ін). Природні виходи й кар'єри зювітів, розплавлених імпактитів і алогенних брекчій стали об'єктом екскурсій 27-ї сесії міжнародного геологічного конгресу 1984 року. ^[7]. Магнітометричні дослідження імпактних порід кратеру та їх вік обговорювалися на міжнародній конференції «Impacts in Precambian Shields» у Фінляндії 2000 року^[4][8]. Утім, форма залягання ударних порід Іллінецької структури детально не вивчена^[5].

Пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.^[9]

На території Пам’ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану:

• будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту і спричинити збитки пам'ятці природи;
• геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення ґрунтового та рослинного покриву;
• будь-яке засмічення та забруднення території пам'ятки природи;
• надання земельних ділянок під забудову;
• інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та втрати наукової та природоохоронної цінності Пам’ятки.

• Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Іллінецький кратер». Автори: доктор педагогічних наук, професор С. В. Совгіра, доктор геологічних наук, професор С. Г. Половка, кандидат геологічних наук, доцент Г. Є. Гончаренко, директор Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату С. І. Крижанівський.
• Заповідне Поділля / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. — Вінниця : Теза, 2000. — 104 с.
• О. В. Мудрак. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. — Вінниця, 2004. — Вип. 17. — С. 84–92.
• А. О. Сплодитель. “Липовецько–Іллінецька астроблема” – майбутній об’єкт природно-заповідного фонду Вінниччини // Зб. наук. праць Вінницького держ. пед. yн-ту ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2012. — Вип. 2. — С. 266–269.
• Ю. В Яцентюк. Екомережа Вінницької області. — Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2011. — 128 с.
• Положення про геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Іллінецький кратер».