І́мпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій).
Товари і послуги, що одна країна продає іншій для внутрішнього використання, обробки чи перепродажу (Гонконг, наприклад, серйозно залежить від імпорту для своєї експортної діяльності).
Якщо країна, що імпортує, не має контрбалансу у вигляді експорту, це може призвести до балансових труднощів і відповідно до обмеження імпорту у вигляді якої-небудь форми протекціонізму (типу імпортних тарифів або накладення квот на імпорт).
Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, низку додаткових переваг. Зокрема :
доступ до дешевих та якісніших товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;
наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;
зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;
налагодження сталих виробничих зв'язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;
розвиток технологій завдяки поширенню ввезення науково-містких товарів.
Вартість імпорту разом із вартістю експорту формує зовнішньоторгівельний оборот. Економіки зі значною питомою вагою зовнішньоторгівельного обороту відносять до відкритих економік.
Україна
За п'ять років (2006—2010 рр.) Україна імпортувала товарів на 297,41 млрд дол. США. Імпорт послуг: 25,78 млрд дол. США. Загальний імпорт: 323,19 млрд дол. США.
Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, машинобудування, електроніка.