Ісландська мова
Ісла́ндська мо́ва (ісл. íslenska) — одна з західноскандинавських мов. Офіційна мова Республіки Ісландія. Поширена також у Данії, Канаді та США. Діалектних відмінностей майже немає. ІсторіяПерші літературні пам'ятки засвідчено наприкінці XI століття. Це так звані саги — епічні сказання про давніх героїв, богів, вікінгів та королів. У XVI столітті ісландською мовою друкуються перші книги. Сучасна орфографія дуже близька до давньоісландської. Узагалі, особливість сучасної ісландської мови полягає в тому, що вона дуже мало змінилася з тих часів, коли її носії — норвезькі вікінги — уперше ступили на землю острова Ісландія та заснували тут свої поселення. Законсервованість давньої мови — це наслідок того, що протягом кількох століть Ісландія була ізольована від зовнішнього світу та його впливу. Тому сучасний ісландець може без жодних труднощів читати та розуміти давні саги, які було написано в XI—XII століттях. ПоширенняБільшість людей, що розмовляють ісландською мовою, проживає в Ісландії. Проте є близько 8 165 ісландських мовців, що проживають у Данії, з яких близько 3 000 є студентами. Ісландською також говорять близько 5 655 жителів США та 2 385 Канади (у більшості в сільському муніципалітеті Гімлі, провінція Манітоба). 97 % жителів Ісландії вважають ісландську мовою своєю рідною, проте за межами цієї країни ісландська мова використовується дуже мало. Ісландські мовці, що перебувають за межами Ісландії, є переважно емігрантами. Ісландія — єдина країна та регіон, де ісландська мова є офіційною (і єдиною офіційною мовою держави). Хоча Ісландія і є членом Північної ради (Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія), ця організація використовує лише данську, норвезьку та шведську мови й зовсім не послуговується ісландською, хоча інколи й видає певні матеріали нею. ДіалектиФонетикаФонетична система дуже близька до давньоскандинавської (зокрема, до норвезької мови XII—XIII сторіччя). На відміну від інших скандинавських мов, ісландська має:
Складова рівновага досягається завдяки тому, що наголошений склад завжди довгий. Наголос завжди падає на перший склад. ГраматикаУ граматиці ісландська мова у значно більшій мірі, ніж інші скандинавські мови, зберегла давню систему відмінювання (чотири відмінки — називний (Nefnifall), знахідний (Þolfall), давальний (Þágufall), родовий (Eignarfall)) та дієвідміни. ЛексикаЛексика має дуже незначну кількість запозичень, оскільки всі нові поняття позначаються словами, новостворюваними з наявних ісландських коренів, або переосмисленням вже наявних слів. Наприклад, слово «генетика» позначається як «erfðafræði», де erfð «спадок» і fræði «наука». ПисьмоНа письмі ісландська мова послуговується латинкою з доданням деяких додаткових знаків (æ, ð, þ).
Українсько-ісландські мовні та літературні зв'язкиУкраїнська перекладачка Ольга Дмитрівна Сенюк уперше переклала низку художніх творів ісландських авторів, а в Ісландії близько 10 років тому було опубліковано переклад повісті Михайла Михайловича Коцюбинського «Тіні забутих предків». Приклад«Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка ісландською мовою (переклав Івар Йоунссон)
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989) Див. такожПримітки
Посилання
|