Ісмаїл Мунтасір

Ісмаїл Мунтасір
Емір Саманідської держави
1000 — 1005
Попередник:	Абд аль-Малик II
Спадкоємець:	Падіння династії
Смерть:	1004 або 1005
Країна:	Саманіди
Рід:	Саманіди
Батько:	Нух II

Ісмаїл (помер 1005) — останній саманідський правитель Мавераннахру та східного Ірану, син Нуха II.

Після поразки брата Абд аль-Малика II від Караханідів, Ісмаїл спробував відновити залишки володінь династії. Він зібрав у Хорезмі вояків і напав на Бухару, де залишалася лише невелика залога, оскільки Караханіди перенесли столицю до Самарканду. Не зумівши закріпитися в Бухарі, він вирішив повернутися до Нішапуру, але той було захоплено Махмудом Газневі. Останній у 1001 році розділив з Караханідами Саманідську держави по річці Амудар'я. Дізнавшись про це, емір не став спокушати долю і вирушив з військом до Рею, але місцеві мешканці відмовилися його туди пустити.

У 1003 році отримав допомогу від огузів. Проте у битві під Самаркандом зазнав нищівної поразки. Вибравши декількох найбільш вірних людей, він кинув свій загін і переправився через Амудар'ю. Але жодне місто тут не відкрило йому брами й не впустило. Поступово за ним стали полювати Газневіди та Караханіди. Зрештою 1005 року його вбили кочівники.

• Frye, R.N. (1975). The Sāmānids. У Frye, R.N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 136—161. ISBN 0-521-20093-8. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 14 березня 2018.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.