Абу-ль-Фіда

Абу-ль-Фіда
араб. إسماعيل بن علي بن محمود بن مُحمَّد بن عُمر بن شاهنشاه الأيُّوبي
Ім'я при народженні	араб. أبو الفداء
Народився	листопад 1273 Дамаск, Мамлюкський султанат, Єгипет[1]
Помер	27 жовтня 1331 (57 років) Гама, Сирія[1]
Національність	курди
Діяльність	географ, історик, астроном, астролог, політик, правитель, письменник
Галузь	ісламська філософія, географія і історія ісламу
Посада	Emir of Hamad
Діти	Al-Afdal Muhammadd
Абу-ль-Фіда у Вікісховищі

Абу́-ль-Фіда́ (Ісмаїл ібн Алі; *1273 — †1331) — арабський історик та географ. Як спадковий правитель аюбідського емірату Хами (Сирія), перебував на службі в мамлюкських султанів.

Склав компілятивний твір «Скорочена історія роду людського» («Мухтасар фі таріх аль-башар», щось на зразок мусульманської всесвітньої історії) в значній частині на основі праці Ібн аль-Асіра, але зі своїми доповненнями. В цьому творі викладаються події з найдавніших часів до 1329. Абу-ль-Фіда склав також описову географію «Впорядкування країн» («Таквім аль-бульдан»), вперше частково опубліковану в Лондоні в 1650 році Грівсом. Твір являє собою космографію, вміщує таблиці з координатами місцевості.

• Арабські середньовічні джерела про Східну Європу

• Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
• Abulfedae Annales Moslemici Latinos ex arabicis fecit J. J. Reiske, Lipsiae, 1794;
• Géographie d'Aboulféde. Trad. de l'arabe en français… par M. Reinaud, t. 1—2, P., 1837—83;

• Абу-ль-Фіда [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ