Август Бебель
нім. August Bebel
Народився	22 лютого 1840(1840-02-22)[1][4][…]  Дойцd, Рейнська провінція, Прусське королівство
Помер	13 серпня 1913(1913-08-13)[1][2][…] (73 роки)  Passuggd, Курвальден, Churwalden[d][6]  ·інфаркт міокарда
Поховання	Cemetery Sihlfeldd[7]
Країна	Прусське королівство
Діяльність	політик, письменник, токар
Знання мов	німецька[1][8]
Членство	Перший Інтернаціонал
Посада	member of the Reichstag of the North German Confederationd, member of the Reichstag of the North German Confederationd, депутат рейхстагу Німецької імперіїd і Member of the Customs Parliamentd
Партія	Соціал-демократична партія Німеччини, Social Democratic Workers' Party of Germanyd (1875) і Saxon People's Partyd (1869)
У шлюбі з	Julie Bebeld
Діти	Bertha Friederike Bebeld
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

А́вгуст Бе́бель (нім. August Bebel, 22 лютого 1840, Кельн — 13 серпня 1913) — діяч німецького і міжнародного робітничого руху. Один з засновників і керівників німецької соціал-демократичної партії і 2-го Інтернаціоналу.

Народився у місті Кельні. За фахом — робітник-токар.

3 1861 року брав активну участь в роботі профспілок, керованих лібералами. Ознайомившись з працями Карла Маркса, Бебель став його послідовником. Вів боротьбу за створення самостійної робітничої партії. На з'їзді в місті Ейзенах (1869) Бебель разом з Карлом Лібкнехтом заснував німецьку соціал-демократичну робітничу партію. Під впливом Маркса і Енгельса Бебель боровся за революційне об'єднання Німеччини, рішуче виступав проти лассалівського Загального німецького робітничого союзу, який підтримував бісмарківську політику об'єднання країни «зверху». Під час франко-прусської війни 1870–71 займав інтернаціоналістичну позицію, виступав на захист Паризької комуни. За революційну діяльність був кілька разів ув'язнений. 1875 року Бебель взяв активну участь у створенні єдиної соціал-демократичної партії, програма якої була поступкою лассальянцям (Готська програма).

Протягом 1878–90 років, у час чинності виняткового закону проти соціалістів, Бебель висловився спочатку за розпуск партії. Надалі керована ним і Карлом Лібкнехтом партія поєднувала нелегальні методи роботи з легальними. Бебель вів помірковану боротьбу з бернштейніанством та іншими проявами ревізіонізму.

Бебель також активно займався питаннями освіти. Гостро критикуючи тогочасне виховання, він вважав, що лише соціалізм забезпечить гармонійний розвиток людини.

Володимир Ленін: «Август Бебель, сам робітник, виробив собі ціною наполегливої боротьби соціалістичний світогляд, віддав на служіння цілям соціалізму всі свої багаті сили цілком, без останку, йшов рука в руку протягом десятиріч з німецьким пролетаріатом, що росте й розвивається, і став найобдарованішим парламентарієм Європи, найталановитішим організатором і тактиком, найвпливовішим вождем міжнародної, ворожої реформізмові й опортунізмові, соціал-демократії».^[9]

Вулиця Августа Бебеля у містах Дрезден, Дюрен, Берлін, Лейпциг, Франкфурт-на-Майні та інших містах Німеччини.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Рос. перекл.— Из моей жизни. М., 1925; Женщина и социализм. М., 1959.
• Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
  • т. 16. Два світи;
  • т. 19. Август Бебель;
  • т. 25. Держава і революція. Дрозд. 4.