Август Стріндберг
Юхан Август Стріндберг Johan August Strindberg Юхан Август Стріндберг
Народився 21 січня 1848 (1848-01-21 ) Стокгольм , Швеція Помер 14 травня 1912 (1912-05-14 ) (64 роки) Стокгольм, Швеція ·рак шлунка Поховання Північний цвинтар (Стокгольм) [ 1] [ 2] […] Громадянство Швеція Місце проживання Sundhetskollegiets hus d Стокгольм Уппсала Берлін [ 4] Стокгольм Стокгольм Taarbæk parish d [ 5] Діяльність письменник -прозаїк , драматург , живописець Сфера роботи література , творче та професійне письмо d [ 6] , проза [ 6] і драма [ 6] Alma mater Університет Уппсала [ 7] Мова творів шведська і французька Роки активності 1872—1912 Напрямок натуралізм , експресіонізм Magnum opus The Red Room d [ 7] , The Father d [ 7] , Miss Julie d [ 7] , Inferno[d] [ 7] , To Damascus d [ 7] , A Dream Play d [ 7] , Kristina d і The People of Hemsö d Конфесія атеїзм Батько Carl Oscar Strindberg d Мати Eleonora Ulrika Strindberg d Брати, сестри Nora Strindberg d , Elisabeth Strindberg d і Carl Axel Strindberg d У шлюбі з Сірі фон Ессен [ 7] , Frida Uhl d [ 7] і Harriet Bosse d [ 7] Діти Karin Smirnov d , Anne-Marie Hagelin d , Kerstin Strindberg d і Greta Strindberg d Автограф
Август Стріндберг у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах
|Lib=
Юхан Август Стріндберг , також Авґуст Стрінберґ (швед. Johan August Strindberg ; 21 січня 1848 (18480121 ) , Стокгольм — 14 травня 1912 , Стокгольм ) — шведський письменник -прозаїк , драматург і живописець , основоположник сучасної шведської літератури та сучасного театру . За 40 років активної діяльності написав понад 60 п'єс та понад 30 інших творів, включно з автобіографією.
Біографія
Батько письменника був негоціантом з аристократичного роду, мати — служницею. У 1867 —1872 роках вчився в Уппсальському університеті . У 1872 написав свою першу драму «Местер Улуф» , проте Королівський драматичний театр відмовився ставити цей твір. Тільки у 1881 році прем'єра драми відбулася. Замолоду був дуже бідним, тому спробував низку професій (вчителя, бібліотекаря , актора та інші).
Його дочка Карін Стріндберг одружилася з російським революціонером Володимиром Мартиновичем Смирновим.
У розвитку стилю Стріндберґа відправною платформою був натуралізм , а кінцевою — той ранній експресіонізм , який вже з кінця XIX століття виникав епізодично в літературі низки європейських країн.
У політиці дотримувався соціалістичних, навіть анархічних поглядів, що зобразилося в його літературному доробку.
Окрім цього, Стріндберг захоплювався живописом, фотографією та окультними вченнями. Його найхимернішим захопленням була алхімія , причому пошуки золота було вмотивовано політичними поглядами — мріями про докорінну зміну світового суспільного устрою.
На честь Стріндберга названий кратер на планеті Меркурій та астероїд [ 10] .
Особисте життя
Стріндберг був тричі одружений.
Перший шлюб: Сірі фон Ессен (1877—1891). Четверо дітей: Керстін (померла незабаром після народження), Карін, Грета та Ганс.
Другий шлюб: Фріда Уль (1893—1897). Дочка Керстін, син Фрідріх (фактично не син Стріндберга, але юридично визнаний ним).
Третій шлюб: Харрієт Боссе (1901—1902). Дочка Анн-Марі.
Бібліографія
Пам'ятник Стріндберґу роботи Карла Ельда (1942) у Стокгольмі
Пам'ятник Стріндбергу роботи Карла Ельда у Стокгольмі
«Местер Улуф» — п'єса, 1872, 1874, 1877
«Червона кімната» — роман, 1879
«Нове царство» — оповідання, 1882
«Розповіді про шлюб» — збірка, 1884-86
«Утопія в реальності» — збірник новел, 1885
«Син служниці» — роман, 1886-87
«Батько» — п'єса, 1887
«Товариш» — п'єса, 1887
«Мешканці острова Хемсьо» — роман, 1887
«Сповідь божевільного» — роман, 1888
«Фрекен Жюлі» — п'єса, 1888
«Густав Васа» — п'єса, 1899
«Кредитори» — п'єса, 1889
«Чандала» — повість, 1889
«Ерік XIV» — п'єса, 1899
«На шхерах» — роман, 1890
«Пекло» — автобіогр. книга, 1897
«Легенди» — автобіогр. книга, 1897
«Шлях у Дамаск» — трилогія, 1898—1904
«Карл XII» — п'єса, 1901
«Танці смерті» — п'єса, 1901
«Енгельбрект» — п'єса, 1901
«Гра снів» — п'єса, 1902
«Христина» — п'єса, 1903
«Самотній» — роман, 1903
«Готичні кімнати» — роман, 1904
«Чорні знамена» — роман, 1905
«Соната привидів» — п'єса, 1907
«Синя книга» — публіцистика, 1907-08
Переклади українською
Галерея
Примітки
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль