Авіапошта

Авіапо́шта, або авіаці́йна по́шта (англ. airmail^[1]), — вид поштового зв'язку, при якому поштові відправлення транспортуються повітрям шляхом за допомогою авіації. Найсучасніший та найбільш розповсюджений вигляд повітряної пошти.

Розділ філателії, присвячений авіапошті, називається аерофілателією.

Як правило, швидкість доставки авіапоштових відправлень швидша, ніж для звичайної, наземної пошти, проте вартість авіапоштових послуг вища за інші види поштового зв'язку. Авіапошта може бути єдиним засобом для відправки пошти, якщо одержувач знаходиться за кордоном або на іншому континенті, а важливість листа вимагає його швидкої доставки адресату.

Лист, відправлений авіапоштою, може називатися аерограмою та авіапоштовим листом (авіалистом). Аерограма є закритим авіалистом, зовнішня сторона якого використовується для адреси і одночасно служить конвертом.

Позначка на конверті про відправлення листа по повітрю робиться від руки чи за допомогою спеціальних авіапоштових наклейок (ярликів), або використовуються специфічно маркіровані конверти. Залежно від країни можуть також застосовуватися спеціальні авіапоштові марки.

Доставка листів по повітрю мала місце задовго до появи авіапошти як регулярної служби, доступної для широкої публіки.

Поява в 1903 році аеропланів відразу ж викликала інтерес щодо їх залучення до перевезення пошти. Перший такий офіційний рейс відбувся 18 лютого 1911 року в Індії з Аллахабаду до Найні, під час якого Анрі Піке (фр. Henri Pequet^[en]) перевіз 6,5 тисяч листів на відстань 13 км.

В Австралії перший контракт на доставку кореспонденції авіапоштою отримала молода авіакомпанія QANTAS (скорочено від англ. Queensland and Northern Territory Aerial Services), започаткувавша перевезення пошти в листопаді 1922 року. Літаки багатьох інших рейсів, подібно до польоту біплану, потерпіли аварії, а деякі навіть закінчилися повною катастрофою. Проте до 1920-х років авіарейси здійснювалися в багатьох країнах.

Мультимедіа

У виданій в 1928 році книзі Невіла Шюта (англ. Nevil Shute^[en]) — романі, заснованому на щирому інтересі автора до авіації і його глибокому знанні її проблем, — є монолог льотчика-ветерана, який передає атмосферу тієї епохи становлення авіації^[2]:

Оскільки до того часу колекціонування марок вже стало поширеним захопленням, філателісти уважно стежили за розвитком авіапошти, не лінувалися довідуватися про перші польоти в різні місця і надсилали з цими рейсами листи. Власті часто вдавалися до різних спеціальних гасінь на конвертах. Нерідко льотчик також ставив на них свій підпис.

З 1912 році в Німеччині стали випускатися так звані службові авіапоштові марки (або віньєтки; нім. halbamtliche Flugpostmarke, англ. semi-official airmail stamp).

Перші поштові марки, призначені спеціально для авіапошти, були випущені в Італії в 1917 році і використовувалися на експериментальних авіарейсах: на марках термінової пошта були зроблені надпечатки. Австрія також зробила надпечатки авіапошти на марках в березні 1918 року для першої у світі регулярної поштової лінії Відень — Краків — Львів — Київ. Незабаром з'явилася перша стандартна марка авіапошти, яка була випущена в США в травні 1918 року.

У радянській поштовій термінології до 1932 року авіапошта офіційно називалася «Повітряною поштою», після чого якийсь час було прийнято написання «Авиопочта».

• Авіапоштова марка
• Аерограма
• Аерофілателія
• Повітряна пошта
• Перевернута Дженні
• Airmail stamps of Denmark^[en]
• Airmails of the United States^[en]
• Mail plane

• Великий словник філателії / Під общ. ред. Н. І. Владінца і Ст А. Якобса. — М.: Радіо і зв'язок, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2. (Див. «Авиа» і статті, що починаються на Авиапочта.)
• Лангер Ф. Розовый Меркурий. О чём рассказали марки. — М.: Связь, 1969. — 224 с. (См. Хайдарабад — воздушная почта.)
• Притула В. В. Почтовые маяки Пятого океана. — М.: Радио и связь, 1982. — 104 с. — (Сер. Библиотека юного филателиста; Вып. 12).
• Соркин Е. Б. Почта спешит к людям. — М.: Знание, 1977. — 128 с. (См. На стремительных крыльях.)
• Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с. (См. Авиа, Авиапочта и Авиапочтовые линии.)
• Cabeen R. McP. Standard Handbook of Stamp Collecting / Collectors Club of Chicago Committee on Publications. — Chicago: Crowell, 1979. — P. 207—221. — ISBN 0-690-01773-1.(англ.)
• Shute N. So Disdained. — London, 1928.

• Архив^{[недоступне посилання з лютого 2019]} статей по авіапошті на сайті «The Ukrainian Weekly» [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] (США)(англ.)
• «Germany Airmail» [Архівовано 4 серпня 2008 у Wayback Machine.] — розділ авіапошть Германиї в каталоге [Архівовано 28 серпня 2008 у Wayback Machine.] Эверта Класебоера (нід. Evert Klaseboer)(англ.)