|
Адам Олександр Санґушко
Адам Олександр Сангушко (пол. Adam Aleksander Sanguszko, 1590 — 1653) — князь, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, подільський та волинський воєвода. Останній представник, по чоловічій лінії, з каширської гілки роду князів Сангушків. Життєпис За заповітом батька виховувати малолітніх дітей повинна була його дружина та мати дітей, окрім того, допомагати їй повинні були Ян Кароль Ходкевич, Станіслав Жолкевський та князь Самійло Сангушко. В 1603 р. мати Адама Сангушка вдруге вийшла заміж за львівського, глинянського (ймовірно, сяноцького) старосту — Станіслава Боніфація Мнішеха.[2] В 1605 році мати Адама Сангушка заповіла своєму другому чоловікови виховувати дітей. В 1606 р. опікуном дітей зголосився бути їх далекий родич — троцький воєвода Олександр Ходкевич (1560—1626)[3]. Він здійснив на їхній родинний замок в Полонці напад, забрав при цьому дітей, грамоти і до повноліття Адама Сангушка (1614 р.) вважався його опікуном. В 1615 р. Адам одружився з донькою белзького воєводи Павела Уханьського Катажиною. В 1617 — отримав брацлавське каштелянство. 7 листопада 1619 отримав київське каштелянство. 25 жовтня 1621 — отримав Подільське воєводство. 4 серпня 1629 був номінований на волинського воєводу. В 1620 році отримав від князя Януша Острозького Володимирське староство. Головними резиденціями Сангушка була спочатку Полонка, пізніше Горохів, Камінь-Каширський, Глуша. Мав своє надвірне військо, в його оточенні було багато духовних осіб, капеланів обирав з францисканців. Сангушко був дідичем «Коширського ключа»; йому належали Новий та Старий Кошир, Тупали, Краснодуби, Кругель, Мозов, Городилець, міста: Камінь-Каширський і Глуша. 1637 р. він фундував в Камені-Каширському для домініканців кляштор з костьолом Св. Михаїла Архангела, а також ще один костьол на Підзамчу. Також утримував в Камені шпиталь з костьолом Св. Бартоломія Апостола. Портрет А. О. Сангушка був у Славутському замку. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
