|
Аласи
Ала́си (індонез. Suku Alas) — народ в Індонезії, близький до гайо та батаків. Аласи живуть на півночі острова Суматра в гірських районах провінції Ачех, в межах округу Південно-Східний Ачех (індонез. Kabupaten Aceh Tenggara). 2010 року чисельність аласів на території провінції Ачех становила 95 152 осіб[1] (2,13 % її населення). Говорять алаською мовою, що зараховується до числа батацьких мов. Поширена також індонезійська мова. За релігією — мусульмани-суніти, але зберігаються численні пережитки традиційних анімістичних вірувань та культів, які мають багато спільного з батацькими. Матеріальна культура аласів є подібною до культури батаків та гайо. Основним традиційним заняттям є орне землеробство, вирощують рис, кукурудзу, цукрову тростину, бавовник. Розводять буйволів, у невеликій кількості коней. Допоміжну роль відіграють мисливство та рибальство. Села аласів розташовані в річкових долинах і мають хаотичне планування. Хати ставлять на палях, вони мають каркасно-стовпову конструкцію. Сільські громади складаються з екзогамних родів (мерго), які очолюють спадкові старійшини (пенгулу). Шлюб патрилокальний, але трапляються випадки, коли зять іде в прийми (амбіл-анак). Зустрічаються левірат, сорорат, полігінія. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
