У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за столичний «Партизан», в якому провів чотири сезони, взявши участь у 111 матчів чемпіонату. За цей час з командою став триразовим чемпіоном СР Югославії, а також одного разу виграв національний кубок.
Згодом з 1996 по 2001 рік грав в Іспанії у складі клубів «Реал Бетіс», «Реал Ов'єдо» та «Ельче». Своєю грою знову привернув увагу представників тренерського штабу «Партизана», до складу якого повернувся влітку 2002 року. Цього разу відіграв за белградську команду наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Партизана», знову був основним гравцем команди і виграв з командою два чемпіонату Сербії і Чорногорії.
У складі збірної Югославії брав участь у чемпіонаті Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де зіграв в матчах проти Словенії (3:3) і Норвегії (1:0), а команда дійшла до чвертьфіналу.
Після зникнення збірної Сербії і Чорногорії перестав викликатись до національної команди. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала десять років, провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 3 голи.
Тренерська кар'єра
Після завершення ігрової кар'єри Надь працював у «Партизані» на адміністративних посадах. У грудні 2009 року його було призначено спортивним координатором клубу, відповідальним за роботу скаутів[1]. У травні 2013 року рада директорів клубу призначив Надя спортивним директором «Партизана»[2]. Його єдиний сезон у цій якості виявився для клубу вкрай невдалим — уперше за сім років йому не вдалося виграти чемпіонат Сербії. У грудні 2013 року був звільнений тренер Вук Рашович, а в травні 2014 року пішов зі своєї посади і Надь, з яким не стали підписувати новий контракт[3].
У січні 2017 року він став спортивним директором команди сербського нижчолігового клубу «Раковиця»[4], і того ж року був призначений тренером цього клубу, що стало його першою тренерською роботою в кар'єрі[5].
У серпні 2019 року Надь повернувся в «Партизан» і приєднався до штабу Саво Милошевича на посаду асистента[6]. Втім вже менше ніж через три місяці покинув посаду, аби очолити фарм-клуб «Партизана» «Телеоптик»[7].
У серпні 2022 року він знову повернувся у «Партизан» і став помічником Гордана Петрича[8], а потім і його наступника Ігора Дуляя. 29 квітня 2024 року, за п'ять матчів до кінця сезону 2023/24, він був призначений тимчасовим головним тренером «Партизана», замінивши Ігоря Дуляя, який був звільнений[9].