Андріївка (село, Волноваський район)

село Андріївка
	Церква Різдва Присвятої БогородиціЦерква Різдва Присвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Волноваський район
Тер. громада	Великоновосілківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14040010020056270
Облікова картка	Андріївка
Основні дані
Засноване	1660
Населення	▼ 1229 (01.01.2014)
Площа	0.5877 км²
Густота населення	2091 осіб/км²
Поштовий індекс	85540
Телефонний код	+380 6243
Географічні дані
Географічні координати	48°01′21″ пн. ш. 37°03′25″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	123 м
Водойми	річки: Вовча, Орлова
Відстань до; обласного центру	66,9 км
Відстань до; районного центру	29,7 км
Найближча залізнична станція	Роя
Відстань до; залізничної станції	22,4 км
Місцева влада
Адреса ради	85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32
Сільський голова	Кравченко Ганна Анатоліївна
Карта
	Андріївка
	Андріївка
Мапа
	Андріївка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Андріївка.

Андрі́ївка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.

Загальні відомості

Село розташоване на правому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить переважно автошляхом Т 0518.

Землі села межують із територією с. Ясенове Покровського району Донецької області. Селом тече річка Орлова.

Історія

Андріївку засновано у 1660 році на місці зимівника козацького старшини Андрія Сологуба.

У 1680 році тут в очеретах річки Вовча ховалися частина запорізької берегової варти.

У 1757—1768 роках у запорожців в селі була каплиця з іконою Покрови Божої Матері, а для богослужінь в каплиці утримували ієромонаха Самарського монастиря.^[1]

За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2616 осіб (1336 чоловічої статі та 1280 — жіночої), налічувалось 397 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік^[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Андріївської волості, мешкало 3250 осіб, налічувалось 575 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа й 6 лавок, склад спирту, відбувались 2 ярмарки на рік^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5277 осіб (2622 чоловічої статі та 2655 — жіночої), з яких 5015 — православної віри^[4].

У 1908 році в селі мешкало 7010 осіб (3505 чоловічої статі та 3505 — жіночої), налічувалось 925 дворових господарств^[5].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1548	93.71%
російська	92	5.57%
вірменська	8	0.48%
інші/не вказали	4	0.24%
Усього	1652	100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 1652 особи, з них 93,7 % зазначили рідною мову українську, 5,57 % — російську та 0,48 % — вірменську мову^[7].

Галерея

Примітки

↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Джерела

Історія міст та сіл України. Том 5. Донецька область. Стор. 205

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730

[2] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[7] Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]