Аннапурна I

	Аннапурна I; неп. अन्नपूर्ण I
	Аннапурна I Головна (в центрі, ліворуч), Аннапурна I Центральна (в центрі), Аннапурна I Східна (в центрі, праворуч)Аннапурна I Головна (в центрі, ліворуч), Аннапурна I Центральна (в центрі), Аннапурна I Східна (в центрі, праворуч)
	28°35′46″ пн. ш. 83°49′13″ сх. д. / 28.59611° пн. ш. 83.82028° сх. д.
Країна	Непал
Регіон	Західний регіон, зона Ґандакі
Система	масив Аннапурна (Гімалаї)
Тип	гора
Висота	8091 м (10-те місце у світі)
Висота відносна	2984 м ↓ 5107 м; (94-те місце у світі)
Ізоляція	33,7 км → Дхаулагірі (8167 м)
Список	Восьмитисячники (10-те); Найвищі вершини світу (10-те); Ультра-піки світу (94-те);
Перше сходження	3 червня 1950 (Моріс Ерцог та Луї Лашеналь)
Маршрут	північна стіна, сніго-льодове сходження
	Аннапурна I Аннапурна I (Середній Схід)
	Аннапурна I Аннапурна I (Непал)
	Аннапурна I у Вікісховищі

Аннапурна I (неп. अन्नपूर्ण I, англ. Annapurna I) — гора в Азії, висотою — 8091 метр, у гірського масиву Аннапурна в Гімалаях на території зони Ґандакі у Непалі.

Географія

Вершина розташована у північно-західній частині гірського масиву Аннапурна, на північному заході зони Ґандакі, на півночі Західного регіону у Непалі, за 52 км на південний захід від кордону з Китаєм, за 312 км на захід — північний-захід від гори Еверест (8848 м) та за 177 км на північний-захід від столиці Непалу — Катманду. Вершина являє собою масивну гору (масив) з трьома вершинами понад 8 тис. м, який простягся з південного заходу на північний схід: Аннапурна I Головна (8091 м, на південному заході), Аннапурна I Центральна (8051 м, в центрі), Аннапурна I Східна (8026 м, на північному сході).

Абсолютна висота вершини 8091 метр над рівнем моря. За цим показником вона входить до 14-ти восьмитисячників планети і займає 10-те місце у світі. Відносна висота — 2984 м (94-те місце у світі). Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Дхаулагірі (8167 м) — становить 33,74 км.

Підкорення

3 червня 1950 року члени французької експедиції у складі альпіністів Моріса Ерцога та Луї Лашеналя вперше піднялися на Аннапурну I, північною стіною. Їхньою метою було спочатку підкорення Дхаулагірі, але через кращу доступність гори, французи вирішили піднятися на Аннапурну I. Це було перше успішне сходження на восьмитисячник в історії альпінізму. Це сходження було примітне тим, що дослідження, розвідка і саме сходження були здійснені за один сезон. Крім того, сходження було здійснено без використання кисню.

Гора має дуже високий ризик сходження снігових лавин. Це одна із найбільш небезпечних вершин світу для підкорення. Станом на березень 2012 року на 191 успішне сходження на вершину, припадає 61 загибель альпіністів, або 31,9% (менш ніж за три успішних сходження припадає одна смерть)^[4]^[5]. На вершині загинули такі відомі альпіністи як Аян Клаф († травень 1970 року), Пірр Бегайн († 11 жовтня 1992), Анатолій Букреєв († 25 грудня 1997), Кристіян Кунтнер († 18 травня 2005), Інки Очоа де Олза († 23 травня 2008).

Панорама

Панорама масиву Анапурна I (південна стіна): Аннапурна I Головна (8091 м, в центрі, ліворуч, на задньому плані), Аннапурна I Центральна (8051 м, в центрі), Аннапурна I Східна (8026 м, в центрі, праворуч, на передньому плані)

Див. також

Примітки

↑ Зображення [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] на Alpinist.com (англ.)
↑ ^а ^б Annapurna, Nepal (англ.). Peakbagger.com^[d].
↑ ^а ^б High Asia II: Himalaya of Nepal, Bhutan, Sikkim and adjoining region of Tibet (поз. 4). Peaklist.org. Оновлено: 20-03-2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 14-08-2017.
↑ Stairway to heaven. «The Economist». 29 травня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31-07-2017. Дані станом на березень 2012 року{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) (англ.)
↑ Ueli Steck an der Annapurna: Einsame Spitze. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 31-07-2017.

Література

Райнгольд Месснер: // Аннапурна. 50 років експедицій в зону смерті. BLV, München 2000, (нім.) ISBN 3-405-15769-2.

Посилання

Анапурна I. Історія підкорень [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Анапурна. Маршрути сходжень по південній стіні
Annapurna, Nepal (англ.). Peakbagger.com^[d]. Процитовано 30-07-2017.
Підйом на Аннапурну — найнебезпечнішу гору у світі, 8091 м (26 545 ft.) на YouTube

Це незавершена стаття з географії Непалу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Зображення [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] на Alpinist.com (англ.)

[peakbagger-2] а ^б Annapurna, Nepal (англ.). Peakbagger.com^[d].

[peaklist-3] а ^б High Asia II: Himalaya of Nepal, Bhutan, Sikkim and adjoining region of Tibet (поз. 4). Peaklist.org. Оновлено: 20-03-2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 14-08-2017.

[economist2013-4] Stairway to heaven. «The Economist». 29 травня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31-07-2017. Дані станом на березень 2012 року{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) (англ.)

[5] Ueli Steck an der Annapurna: Einsame Spitze. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 31-07-2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]