Жарознижувальні[1][2] (антипіретики[3] від «анти — проти» і «грец.pyros — вогонь») — це речовини, що зменшують температуру. Жарознижувальні засоби змушують гіпоталамус долати підвищення температури тіла, яке спричинюють простагландини. Потім організм працює на зниження температури тіла, що приводить до зменшення гарячки.[4]
Більшість жарознижувальних препаратів мають інше призначення. Найбільш поширеними жарознижувальними засобами (наприклад в США), є ібупрофен та аспірин, які являють собою нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ, НПЗЛЗ), котрі використовуються насамперед, як анальгетики (болезаспокійливі), але також мають жарознижувальну дію; і парацетамол (ацетамінофен), анальгетик зі слабкими протизапальними властивостями.[5]
З приводу правильного використання таких ліків, ведуться суперечки, оскільки гарячка є частиною імунної відповіді організму на інфекцію. У дослідженні, оприлюдненому Королівським товариством (Велика Британія), стверджується, що придушення гарячки, спричинює принаймні на 1 % більше смертей від грипу в Сполучених Штатах, або 700 додаткових смертей на рік.[6]
Купання або обмивання теплою чи прохолодною водою, може значно знизити температуру тіла у людей із захворюванням яке супроводжується виділенням тепла[джерело?], але не завжди у пацієнтів з гарячкою. Використання спиртових обтирань, та водно-оцтових компресів не є придатним способом охолодження, оскільки повідомлялося про побічні наслідки, пов'язані зі значним всмоктуванням цих речовин.[7][8]
Ліки
Введення жарознижувальних ліків, є звичним явищем для більшості людей, які мають гарячку, особливо дітей. Відомо, що гарячка є захисною дією організму, особливо для спонукання імунної системи щодо кращої роботи. Підвищення температури тіла до 38 ℃ називається субфебрилітетом, і це не є небезпечною гарячкою, яку потрібно знижувати за допомогою ліків. Слід виявити основну хворобу, але завдяки звичкам, набутим населенням та медичною спільнотою, жарознижувальне призначається і вводиться, більше через тривогу батьків, а не тому, що це насправді варто робити.
Багато ліків мають жарознижувальну дію, отже, корисні під час надмірної гарячки, але не для лікування хвороб, зокрема НПЗЗ:
Американська адміністрація з питань харчових продуктів і медикаментів (FDA) зазначає, що неправильне дозування, є однією з найбільших проблем під час призначення ацетамінофену (парацетамолу) дітям. Дієвість одного лише парацетамолу як жарознижувального засобу для дітей сумнівна, і деякі дані показують, що він не краще фізичних способів. Лікування, що передбачає чергування доз ацетамінофену та ібупрофену, показало більшу жарознижувальну дію, ніж будь-які ліки окремо. Один метааналіз показав, що ібупрофен більш дієвий за ацетамінофен, у дітей в однакових дозах, коли обидва вводяться окремо.
Через побоювання з приводу синдрому Рея не радять давати аспірин і змішані препарати, що містять аспірин, дітям або підліткам у разі захворювань, супроводжених гарячкою.[12] Аспірин — єдиний препарат, який незворотно зв'язується з циклооксигеназою; його механізм показує швидке деацетилювання, утворюючи саліцилат, який дійсно має жарознижувальні властивості.
Станом на 2021 рік, рекомендованими ВООЗ антипіретиками для дітей є парацетамол, ібупрофен.[9]
Показання
За національними рекомендаціями жарознижувальні препарати при гіпертермії застосовують[9]: — раніше здоровим дітям за температури тіла вище 39°С i/або під час м'язової ломоти і головному болю; — дітям із фебрильними судомами в анамнезі при температурі тіла вище 38–38,5°С; — дітям із важкими захворюваннями серця і легень у разі температури тіла вище 38,5°С; — дітям перших 3 місяців життя з температурою тіла вище 38°С.
↑Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 230. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
↑Information, National Center for Biotechnology; Pike, U. S. National Library of Medicine 8600 Rockville; MD, Bethesda; Usa, 20894. National Center for Biotechnology Information. www.ncbi.nlm.nih.gov(англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2020.
↑KupferschmidtJan. 21, Kai; 2014; Pm, 7:15 (21 січня 2014). Fight the Flu, Hurt Society?. Science | AAAS(англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2020.
↑Hay A.D., Costelloe C., Redmond N.M. et al. Paracetamol plus ibuprofen for the treatment of fever in children (PITCH): randomized controlled trial // BMJ. — 2008. — Vol. 337. — P. 1302.
Клінічні рекомендації з діагностики, лікування та профілактики ГРВІ у дітей раннього віку: навчальний посібник / С. О. Мокія-Сербіна, Н. В. Василенко, Т. В. Литвинова, В. А. Шелевицька; ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» ; МОЗ України. — 2-е вид., стереотип. — Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов, 2015. — 158 с.Ел.джерело [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 978-617-7104-37-6
Фармакологія: підручник для студентів медичних та стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів / І. С. Чекман, В. М. Бобирьов, В. Й. Кресюн та ін.. — Вінниця: Нова Книга, 2020. — 472 с. : іл. Зміст [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-382-803-9 (С.410)
Відповідальне самолікування найбільш поширених порушень стану здоров'я. Роль працівника аптеки у раціональному застосуванні безрецептурних лікарських засобів. Частина 1. Симптоматичне лікування больового синдрому, підвищеної температури тіла та окремих порушень нервової системи: метод. рек. / О. Я. Міщенко, І. М. Риженко, В. Ф. Осташко та ін. ; під заг. ред. проф. О. Я. Міщенко. — Харків: НФаУ, 2017. — 124 с. Ел.джерело (С.66-122)
Анальгетики-антипіретики групи НПЗЛЗ: побічні реакції в Україні / О. П. Вікторов та ін. // Фармакологія та лікарська токсикологія. — 2011. — № 5. — C.53-54.
