|
Арчинська мова
Арчинська мова — мова арчінців, одна з нахсько-дагестанських.
Арчинською мовою розмовляють жителі села Арчиб[ru] Чурадського району Дагестану (близько 1000 осіб)[1].
Донедавна мова була безписемною, але у 2006 році розроблено абетку на основі тієї, що діє для аварської мови.
Арчинська мова є багатою на звуки: 81 фонема. Іменник має 8 класів.
Писемність
Донедавна арчинська мова була неписемною. У 2006 році група російських лінгвістів розробила писемність на базі аварської[2]. Нова кирилична писемність була використана разом із латинською орфографією, наближеною до МФА у тримовному арчинсько-російсько-англійському словнику, що був складений Суррейською морфологічною групою[3].
Абетка арчинської мови
| МДУ-кир, 2006 р.
|
Вимова за МФА
|
Мікаїлов К. Щ., 1967 р.
|
МДУ, Звєгінцев В. А., 1977 р.
|
| А, а
|
/ä/
|
а
|
а
|
| Аа, аа
|
/äː/
|
а
|
ā
|
| АӀ, аӀ
|
/äˁ/
|
аӀ
|
aI
|
| АаӀ, ааӀ
|
/äˁː/
|
аӀ
|
āI
|
| Ы, ы
|
/ə/
|
ы
|
ə
|
| Б, б
|
/b/
|
б
|
b
|
| В, в
|
/w/
|
в
|
w
|
| Г, г
|
/g/
|
г
|
g
|
| Гв, гв
|
/ɡʷ/
|
гв
|
g˳
|
| Гь, гь
|
/h/
|
гь
|
h
|
| Гъ, гъ
|
/ʁ/
|
гъ
|
R
|
| Гъв, гъв
|
/ʁʷ/
|
гъв
|
R˳
|
| ГъӀ, гъӀ
|
/ʁˁ/
|
гъ
|
RI
|
| Гъӏв, гъӏв
|
/ʁʷˁ/
|
гъв
|
RI˳
|
| Д, д
|
/d/
|
д
|
d
|
| Е, е
|
/e̞/
|
е
|
e
|
| Её, её
|
/e̞ː/
|
е
|
ē
|
| ЕӀ, еӀ
|
/e̞ˁ/
|
еӀ
|
eI
|
| Ж, ж
|
/ʒ/
|
ж
|
ž
|
| Жв, жв
|
/ʒʷ/
|
жв
|
ž˳
|
| З, з
|
/z/
|
з
|
z
|
| Зв, зв
|
/zʷ/
|
зв
|
z˳
|
| И, и
|
/i/
|
и
|
i
|
| Ии, ии
|
/iː/
|
и
|
ī
|
| ИӀ, иӀ
|
/iˁ/
|
иӀ
|
iI
|
| Й, й
|
/j/
|
й
|
j
|
| К, к
|
/kʰ/
|
к
|
k
|
| Кк, кк
|
/kː/
|
кк
|
k̅
|
| Кв, кв
|
/kʰʷ/
|
кв
|
k˳
|
| Ккв, ккв
|
/kːʷ/
|
ккв
|
k̅˳
|
| КӀ, кӀ
|
/kʼ/
|
кӀ
|
k’
|
| Кӏв, кӏв
|
/kʼʷ/
|
кӏв
|
k’˳
|
| Къ, къ
|
/q͡χʼ/
|
кь
|
q’
|
| Къв, къв
|
/q͡χʼʷ/
|
кьв
|
q’˳
|
| Ккъ, ккъ
|
/q͡χːʼ/
|
к̅ь
|
q̅’
|
| КъӀ, къӀ
|
/q͡χʼˁ/
|
кь
|
qI’
|
| КкъӀ, ккъӀ
|
/q͡χːʼˁ/
|
к̅ь
|
q̅I’
|
| Къӏв, къӏв
|
/q͡χʰʷˁ/
|
кьв
|
qI’˳
|
| Ккъӏв, ккъӏв
|
/q͡χːʼʷˁ/
|
к̅ьв
|
q̅I’˳
|
| Кь, кь
|
/k͡ʟ̝̊ːʼ/
|
к̅ьӀ
|
ǩ’
|
| Кьв, кьв
|
/k͡ʟ̝̊ːʼʷ/
|
к̅ьӏв
|
ǩ’˳
|
| Л, л
|
/l/
|
л
|
l
|
| Лъ, лъ
|
/ʟ̝̊/
|
лъ
|
x̌
|
| Ллъ, ллъ
|
/ʟ̝̊ː/
|
л̅ъ
|
x̌̅
|
| Лъв, лъв
|
/ʟ̝̊ʷ/
|
лъв
|
x̌˳
|
| Ллъв, ллъв
|
/ʟ̝̊ːʷ/
|
л̅ъв
|
x̌̅˳
|
| ЛӀ, лӀ
|
/k͡ʟ̝̊ʰ/
|
лӀ
|
ǩ
|
| Лӏв, лӏв
|
/k͡ʟ̝̊ʰʷ/
|
лӏв
|
ǩ˳
|
| М, м
|
/m/
|
м
|
m
|
| Н, н
|
/n/
|
н
|
n
|
| О, о
|
/o̞/
|
о
|
o
|
| Оо, оо
|
/o̞ː/
|
о
|
ō
|
| ОӀ, оӀ
|
/o̞ˁ/
|
оӀ
|
oI
|
| ОоӀ, ооӀ
|
/o̞ˁː/
|
оӀ
|
ōI
|
| П, п
|
/pʰ/
|
п
|
p
|
| Пп, пп
|
/pː/
|
пп
|
p̅
|
| ПӀ, пӀ
|
/pʼ/
|
пӀ
|
pʼ
|
| Р, р
|
/r/
|
р
|
r
|
| С, с
|
/s/
|
с
|
s
|
| Сс, сс
|
/sː/
|
с̅
|
s̅
|
| Св, св
|
/sʷ/
|
св
|
s˳
|
| Т, т
|
/tʰ/
|
т
|
t
|
| Тт, тт
|
/tː/
|
тт
|
t̅
|
| ТӀ, тӀ
|
/tʼ/
|
тӀ
|
t’
|
| Тв, тв
|
/tʰʷ/
|
тв
|
t˳
|
| У, у
|
/u/
|
у
|
u
|
| Уу, уу
|
/uː/
|
у
|
ū
|
| УӀ, уӀ
|
/uˁ/
|
уӀ
|
uI
|
| Х, х
|
/χ/
|
х
|
x
|
| Хх, хх
|
/χː/
|
х̅
|
x̅
|
| Хв, хв
|
/χʷ/
|
хв
|
x˳
|
| Ххв, ххв
|
/χːʷ/
|
х̅в
|
x̅˳
|
| XI, хӀ
|
/ʜ:/
|
х̅I
|
H
|
| ХьӀ, хьӀ
|
/χˁ/
|
х
|
xI
|
| ХхьӀ, ххьӀ
|
/χːˁ/
|
х̅
|
x̅I
|
| Хьӏв, хьӏв
|
/χʷˁ/
|
хв
|
xI˳
|
| Ххьӏв, ххьӏв
|
/χːʷˁ/
|
х̅в
|
x̅I˳
|
| Хъ, хъ
|
/q͡χʰ/
|
хъ
|
q
|
| Хъв, хъв
|
/q͡χʰʷ/
|
хъв
|
q˳
|
| ХъӀ, хъӀ
|
/q͡χʰˁ/
|
хъ
|
qI
|
| Хъӏв, хъӏв
|
/q͡χʰʷˁ/
|
хъв
|
qI˳
|
| Ц, ц
|
/t͡sʰ/
|
ц
|
c
|
| Цв, цв
|
/t͡sʰʷ/
|
цв
|
c˳
|
| ЦӀ, цӀ
|
/t͡sʼ/
|
цӀ
|
c’
|
| ЦцӀ, ццӀ
|
/t͡sːʼ/
|
ц̅I
|
c̅’
|
| Ч, ч
|
/t͡ʃʰ/
|
ч
|
č
|
| Чв, чв
|
/t͡ʃʰʷ/
|
чв
|
č˳
|
| ЧӀ, чӀ
|
/t͡ʃʼ/
|
чӀ
|
č’
|
| Чӏв, чӏв
|
/t͡ʃʼʷ/
|
чӏв
|
č’˳
|
| Ш, ш
|
/ʃ/
|
ш
|
š
|
| Щ, щ
|
/ʃː/
|
ш̅
|
š̅
|
| Шв, шв
|
/ʃʷ/
|
шв
|
š˳
|
| Щв, щв
|
/ʃːʷ/
|
ш̅в
|
š̅˳
|
| Э, э
|
/e̞/
|
э
|
e
|
| Ээ, ээ
|
/e̞ː/
|
э
|
ē
|
| ЭӀ, эӀ
|
/e̞ˁ/
|
эӀ
|
eI
|
Примітки
Посилання
- Chumakina, Marina (2014). Семантическое согласование в арчинском языке [Semantic agreement in Archi]. In Plungyan V.A. et al (eds), Язык. Константы. Переменные. Памяти Александра Евгеньевича Кибрика [Language. Constants. Variables. In memoriam of A.E. Kibrik], 454—470. St Petersburg: Aleteya (in Russian).
- Chumakina, Marina (2015). Archi. In Peter O. Müller, Ingeborg Ohnheiser, Susan Olsen & Franz Rainer (eds), Word formation: An international handbook of the languages of Europe (Handbooks of Linguistics and Communication Science, HSK40). Berlin: de Gruyter Mouton.
- Dirr, A. M. (1908). «Arčinskij jazyk». Sbornik materialov dlja opisanija mestnostej i plemen Kavkaza (in Russian). Tbilisi.
- Kaxadze, O. I. (1979). The Archi language and its relation to other Daghestan languages (in Georgian). Tbilisi: Mecniereba.
- Kibrik, Aleksandr E. (1972). «O formal'nom vydelenii soglasovatel'nyx klassov v arčinskom jazyke». Voprosy jazykoznanija (in Russian). 1: 124–31.
- Kibrik, Aleksandr E. (1977). Taksonomičeskaja grammatika (in Russian). vol. 2 of Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E. (1977). Dinamičeskaja grammatika (in Russian). vol. 3 of Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E. (1993). «Archi». In R. Smeets (ed.). Indigenous languages of the Caucasus. vol. 3. New York: Caravan Books. pp. 297—365.
- Kibrik, Aleksandr E. (1998). «Archi». In Andrew Spencer; Arnold M. Zwicky (eds.). The Handbook of Morphology. Blackwell Publishers. pp. 455—476.
- Kibrik, Aleksandr E.; Kodzasov, S. V.; Olovjannikova, I. P. & Samedov, D. S. (1977). Arčinskij jazyk. Teksiy i slovari (in Russian). Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E.; Kodzasov, S. V.; Olovjannikova, I. P. & Samedov, D. S. (1977). Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Tom 1. Leksika. Fonetika (in Russian). Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Mikailov, K. Š. (1967). Arčinskij jazyk (in Russian). Maxachkala.
- Xajdakov, S. M. (1967). «Arčinskij jazyk». Jazyki narodov SSSR (in Russian). vol. 4. Moscow: Nauka.
|
|
