Баландине
Бала́ндине — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 19 км на південний захід від центру громади та залізничної станції Кам'янка. Населення 598 чоловік (на 2024 рік). ІсторіяСело відоме з середини 16 століття. За історичними джерелами назва походить від білого глинистого дна місцевої річки (біле дно — Баландине). Село було одним з найбільших в районі. У Баландиному була школа і народне училище, а також церква Покрови. Протягом 1920—1930 років у селі було створено 5 колгоспів. У 1961 році колгоспи об'єднано в колгосп ім. Шевченка. В роки радянсько-німецької війни німецька окупація села почалася навесні 1942 року, а в червні всю молодь було вивезено до Німеччини. Повністю село було реокуповане радянськими військами 24 січня 1944 року. 296 жителів села воювали на фронтах на боці радянських сил, 165 з них загинули, 130 нагороджені бойовими орденами і медалями, 17 орденами Слави та Червоної Зірки, І. Я. Мірошниченка нагороджено орденом Леніна. Житель села Гетьман Карпо Матвійович був учасником Параду Перемоги в Москві в 1945 році. Станом на 1972 рік в селі мешкало 1776 жителів, працював колгосп імені Шевченка, за яким було закріплено 5,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4,9 тисяч га орної землі. Основними напрямами господарства були рільництво і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, 4 бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, 2 клуби, 2 медичні та фельдшерсько-акушерські пункти. СучасністьУ Баландинській сільській раді зареєстровано 6 селянсько-фермерських господарств: «Обрій», «Промінь», «Вікторія», Кравченко О. О., Черненко В. І., Ярошенко В. В. У селі працюють Будинок культури, у якому розташована сільська бібліотека та працюють гуртки художньої самодіяльності, ЗОШ, дошкільний навчально-виховний заклад «Ромашка», фельдшерсько-акушерський пункт, 6 торгових точок. На території села є обеліск Слави, два пам'ятники Невідомому солдатові, дві братські могили. ТопонімиГоловна вулиця села носить ім'я Т. Г. Шевченка, на якій в центрі села встановлено пам'ятник. Є в селі вулиця Першотравнева, колишня назва якої — Плєвщина, яку вживають люди старшого покоління і донині. Попередню назву вулиця мала за прізвищем власниці земель польської поміщиці Плєвської. Після її смерті за вулицею і землями закріпилася назва Плєвщина. Землі села носять назви колишніх своїх власників. Є в селі яр Черниця, назва якого походить від монастиря, який там існував в давнину. Монастир мав золоті ворота і незліченні скарби, що заховані дотепер десь на території яру. Відомі люди
Нагороджені
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|