Батайськ

місто Батайськ
Батайск
Герб	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ростовська область
Муніципальний район	Батайський міський округ
Код ЗКАТУ:	60 407
Код ЗКТМО:	60707000001
Основні дані
Час заснування	1769
Статус міста	1938
Населення	115 700 осіб
Площа	77,68 км²
Поштові індекси	346880 — 346884, ; 346886 — 346889, ; 346892 — 346894
Телефонний код	+7 86354
Географічні координати:	47°08′00″ пн. ш. 39°45′00″ сх. д. / 47.133333333333° пн. ш. 39.75° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, літом UTC+4
	Відстань
До центру регіону (км): ; - фізична: ; - залізницею: ; - автошляхами:	; ; ; 15
	Влада
Вебсторінка	bataysk-info.ru
Міський голова	Валерій Васильович Путілін
	Мапа
	; Батайськ ; Батайськ
	Батайськ у Вікісховищі

Бата́йськ (рос. Бата́йск) — місто (до 1938 станиця) в Ростовській області Росії. Значний залізничний вузол за 8 км на південь від Ростова-на-Дону, з яким зв'язаний також автобусним сполученням. Населення — 115 700 тис. осіб (2013), площа 77,68 км².

Історія

Тут був татарський стан Батай. За татарською легендою тут зупинявся хан Батий. На його честь названа річка — Батайсу («струмок Батия»).

1395 року тут стояв Тимур (Тамерлан), якого привело сюди багатство Тани, яку він зруйнував.

1769 року запорозькі козаки, що освоювали південно-східні території краю, заснували Батайське.

До 1797 року входило до Маріупольського повіту Катеринославської губернії.

Частина людей з Батайську переселилися південніше у Нове Батайське (Ракове), сучасне місто Новобатайськ.

За даними на 1859 рік у казенному селі Ростовського повіту Катеринославської губернії налічувалось 821 дворове господарство, у яких мешкало 5802 особи (2893 чоловічої статі та 2909 — жіночої), існували православна церква та завод^[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Батайської волості, мешкало 6958 осіб, налічувалось 1197 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 16 лавок, цегельний завод, рейнський погріб, 6 постоялих дворів^[3].

До Батайську увійшло західне козацьке село Койсюг.

Економіка

Підприємства залізничного транспорту, заводи ремонтний-механічних і монтажних заготовок; виробництво будівельних матеріалів, харчова, легка промисловість.

Освіта

Технікум залізничного транспорту.

Див. також

Примітки

↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2143) (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)