|
Батиров Мавлет Алавдинович
Мавлет Алавдинович Батиров (рос. Мавлет Алавдинович Батиров, 12 грудня 1983) — російський борець вільного стилю, чемпіон світу та Європи, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту Росії з вільної боротьби. БіографіяЛюбов до боротьби прищепив Батирову батько, що водив хлопчика з ранніх років на різні турніри та змагання. У перший раз батько привів Мавлета і його молодшого брата Адама в спортивний зал коли їм було сім і шість років. Першим змаганням, в якому Батиров взяв участь, був юнацький турнір в Хасав'юрті, де він зайняв перше місце. Мавлету Батирову було тоді десять років і важив він 22 кілограми. Першим його тренером був Сайгідпаша Умаханов. Срібний призер чемпіонату Європи 2000 року серед кадетів. Віце-чемпіон світу 20001 року серед юніорів. Чемпіон юніорської першості Європи 2002 року. У першій збірній команді Росії Мавлет Батиров виступає з 2003 року. Виступає за Клуб спортивної боротьби ЦСКА. Особисті тренери — Сайгітпаша Умаханов, Магомед Азізов, Джамболат Тедеєв. Випускник Дагестанського державного університету. Живе в Хасав'юрті. У жовтні 2012 року був затриманий у Махачкалі в мечеті, де проходять молебні салафітів разом з 16 прихильниками радикального ісламу — ваххабізму. Після перепису паспортних даних, взяття відбитків пальців і зроблених фотографій, всіх затриманих відпустили. За словами співробіника російської поліції, таким чином силові структури тримають на контролі місця, де збираються прихильники салафізму, щоб знати імена тих, хто туди ходить.[1] РодинаСтарший брат чемпіона Азії (за Бахрейн) та триразового призера чемпіонатів Європи (за Росію) з вільної боротьби Адама Батирова.[2] Батько Алавдин Батиров у студентські роки захоплювався боротьбою. Відкрив у Хасав'юрті свій бізнес, але потім передав його своїм донькам, а сам почав займатися тренувальним процесом своїх синів, їздив з ними на змагання. Коли їм доводилося виходити на килим один проти одного, поєдинок не відбувається — переможця визначає голова родини. За законами Кавказу ним стає старший брат.[3] На чемпіонаті Росії брати повинні були боротися у фінальній сутичці чемпіонату Росії в категорії до 60 кг, але відмовились виходити на килим один проти одного. Судді вирішили вручити золоті нагороди обом братам.[4] Хто поїде на Олімпійські ігри, теж вирішував голова родини. Перед афінською Олімпіадою 21-річний Мавлет Батиров і його 19-річний брат Адам вийшли у фінал чемпіонату Росії в категорії до 55 кг. Але на вирішальну сутичку Адам не вийшов. Батько сказав, що старший брат досвідченіший і краще підготовлений до великих змагань, але пообіцяв, що на наступні Ігри поїде Адам. Мавлет поїхав і виграв олімпійське золото. Через чотири роки брати знову зустрілися у фіналі чемпіонату Росії у вазі до 60 кг. Тож на пекінську Олімпіаду мав їхати вже молодший брат, але перед цими змаганнями він отримав травму і довелося знову їхати старшому брату. Мавлет поїхав і привіз із Пекіна друге олімпійське золото.[5] Після Пекіна Мавлет переніс серйозну операцію, довго відновлювався і повернувся на килим лише на чемпіонаті Росії у 2011 році. Виступаючи в новій для себе категорії — до 66 кг, він дійшов до фіналу, де, як це вже не раз траплялося раніше, йому в суперники дістався молодший брат Адам. На сімейній раді вирішили, що переможцем повинен бути молодший з братів, який і поїхав на чемпіонат світу. Алавдин Батиров виступає як рефері на борцівських поєдинках. У 2007 році судив сутичку між Георгієм Кетоєвим з Північної Осетії і Сажидом Сажидовим з Дагестану на чемпіонаті Росії в Москві під час якої виникла масова бійка між чисельними вболівальниками, що приїхали з обох республік, яка почалася після того, як Кетоєв вдарив Сажидова в обличчя. Бійку з великими труднощами вдалося зупинити за допомогою ОМОНу. Після цього інцинденту Алавдин Батиров був відсторонений від суддівства до літньої Олімпіади 2008.[6] Двоюрідні брати Батирових — Мурад, Багавдін і Шаміль Умаханови. Всі троє були успішними борцями вільного стилю. Мурад — чемпіон Європи та Олімпійських ігор.[7] Багавдін — дворазовий чемпіон Європи, триразовий володар Кубку світу.[8] Шаміль — чемпіон Європи серед юніорів, чемпіон світу серед студентів, був другим у складі першої збірної Росії на Кубку світу 1998 року.[9] Того ж року трагічно загинув на чемпіонаті Росії з вільної боротьби, коли на нього впала одна з трибун стадіону «Трудові резерви», що був лише перед тим реконструйований.[10] В пам'ять про Шаміля Умаханова протягом 10 років в Хасав'юрті проводився престижний міжнародний турнір з вільної боротьби, його ім'ям названа одна з міських вулиць[11] та Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вільної боротьби.[12] Батько братів Умаханових є рідним братом матері братів Батирових.[13] Рідний дядько братів Батирових — Сайгідпаша Умаханов,[14] з 1997 по 2015 рік очолював державну адміністрацію Хасав'юрта. До того працював тренером з вільної боротьби. Він має звання майстра спорту з вільної боротьби, заслуженого тренера Росії. Сайгідпаша Умаханов був першим тренером двох олімпійських чемпіонів, своїх племінників — Мурада Умаханова і Мавлета Батирова.[15] Спортивні результатиВиступи на Олімпіадах
У фіналі пекінської Олімпіади зустрівся з українським спортсменом Василем Федоришиним. Боротьба була рівною, після першого періоду рахунок був нічийний 0-0, тому жереб визначав борця, якому дається право на захват. Вдача була на стороні дагестанця і він нею скористався, заробивши 1 бал. У другому періоді українець нестримно йшов уперед і зумів зрівняти рахунок, але потім пропустив прийом від Батирова і дозволив тому вдруге стати олімпійським чемпіоном. За словами Федоришина, він очікував від суддів за свій прийом 3 бали, але отримав лише один, засмутився і втратив концентрацію. Виступи на Чемпіонатах світу
Виступи на Чемпіонатах Європи
Виступи на Кубках світу
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
