Почав друкуватись 1918 року. Широко відомі твори 20-х рр., присвячені комсомолу («Молода гвардія», «Партквиток», поема «Комсомолія»). Працював у складі бригад «Правди» на Дніпробуді, написав відому поему «Трагедійна ніч» (1931). Виступає як сатирик (п'єса «Постріл», 1930; зб. «Гнівні рядки», 1949; «Книга сатири», 1956). Вірші періоду Великої Вітчизн. війни об'єднав у збірці «Фронтовий зошит» (1946), серед них поезії, присвячені Україні («Ненько-Україно», «Атака», «Севастополь»).
Могила Безіменського у Москві
Йому належать переклади поезій Тараса Шевченка «Світе ясний! Світе тихий!», «Подражанія Ієзекіїлю», «Не гріє сонце на чужині», «Н. Т.» («Великомучинице, кумо!»), вірш «Повстали ми і волю окропили» (1939) і стаття про Тараса Шевченка «Любов і ненависть» (1939).
