Березовський Михайло Михайлович

Систематик живої природи
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Berezowski».;	; Сторінка на Віківидах
	; Сторінка на Віківидах

Михайло Березовський
Михайло Березовський
Михаил Березовский
Народився	1848
Помер	5 квітня 1912
Країна	Російська імперія
Діяльність	біолог, орнітолог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	орнітологія, археологія, етнографія
Відомий завдяки:	дослідник Центральної Азії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Березовський.

Михайло Михайлович Березовський (рос. Березовский Михаил Михайлович, нар. 1848 — пом. 1912) — російський орнітолог, археолог, етнограф, учасник 14 експедицій в не досліджені райони Азії.

Життєпис

Дворянин. Закінчив 2-гу Санкт-Петербурзьку гімназію. Поступив в Технологічний інститут. Але входив в Нечаєвський петербурзький гурток Старіцина. І 21 грудня 1871 заарештований. Був притягнутий по справі Нечаєва і зарахований до III групі його спільників. В березні 1871 р судове переслідування припинено за браком доказів по визначенню громадянського касаційного департаменту Сенату^[1].

Поступив в Санкт-Петербурзький університет і закінчив його як біолог і математик. Був учнем і учасником ряду далекосхідних експедицій Г. Н. Потаніна. Брав участь в його експедиціях по Північно-Західної Монголії (1876—1877), Тибету та Західному Китаю (1884—1886 і 1892—1893). Разом з В. Л. Біанкі обробив колекцію птахів, привезених з першої китайської експедиції, і написав книгу "Птахи гансуйської подорожі Г. Н. Потаніна … " (СПб., 1891)^[2] . У цій книзі ним спільно з Біанкі вперше для науки описаний Черногорлий соловей Luscinia obscura (Berezowski et Bianchi, 1891).

Всього в період 1876—1895 років, як зоолог і ботанік, брав участь у 14 експедиціях, споряджених Російським географічним товариством в Центральну Азію. Збирав орнітологічні і теріологічніколекції, займався барометричними і астрономічними спостереженнями. У 1891 році склав опис Санкт-Петербурзького ботанічного саду.

У 1895 році нагороджений премією ім. Н. М. Пржевальського за природно-історичні дослідження в Китаї^[3]

В 1902—1908 рр. керував експедиціями в Китай і Центральну Азію як географ і етнограф.

М. М. Березовський склав точну карту стародавніх міст і буддійських пам'ятників в Кучі, в Кумтурі вивчив стародавні печерні храми, зробив безліч їхніх фотографій. У цій експедиції його супроводжував двоюрідний брат — Микола Матвійович Березовський, художник, який займався виготовленням кальок і копій фресок^[4].

Завдяки зусиллям М. М. Березовського створена колекція тохарських рукописів Азіатського музею.

Помер в 1912 році.

Таксони, названі на його честь

К. К. Флеров описав по зборах Березовського і назвав на його честь новий вид кабарги — кабаргу Березовського (Moschus berezovskii Flerov, 1929).
В. Л. Біанкі описав на його честь форму кривавого фазана Ithaginis cruentus berezowskii (Bianchi, 1908).
Cyanistes flavipectus berezowskii (Pleske, 1893) підвид жовтогрудого князька іноді вважається як підвид білої лазорівки Cyanistes cyanus berezowskii
Підвид плямистого коника Anthus hodgsoni berezowskii Sarudny, 1909
Форма фазана Phasianus berezowskyi Rothschild, 1901 в даний час розглядається як молодший синонім фазана Штрауха Phasianus colchicus strauchi (Prjevalsky, 1876)
Calamaria berezowskii Günther, 1896 розглядається як синонім Calamaria pavimentata.
Риба Nemachilus berezowskii, Günther [A.] 1896 розглядається як синонім Paracobitis variegatus^[sv]
Голуб'янка Aricia berezowskii Grum-Grshimailo, 1902
Клоп Cnizocoris berezowskii Bianchi 1899,
Жужелиця Pterostichus berezowskii^[nl] (Tschitscherine, 1898)
Півонія Paeonia berezowskii Kom.
Синьо-зелена водорость Anabaena berezowskii Usačev, 1928.

Праці

Публікації

(рос.)Березовский М. М., 1881. Список птиц коллекции, собранной экспедицией Г. Н. Потанина в северо-западной Монголии в 1876—1877 гг . // Очерки Северо-Западной Монголии. — Вып. 1. — С.337—348.
(рос.)Березовский М. М., Бианки В. Л. Птицы Ганьсуйского путешествия Г. Н. Потанина 1884—1887 Материалы по орнитологии Китая главным образом южной части провинции Гань-су. СПб., Тип. Императорской Академии наук 1891 г. XL + 155 с.
(рос.)Березовский М. М. Барометрический дневник, веденный в городе Хой-Сянь, в южной части провинции Гань-Су, в Китае, в 1892—1893 годах г-ном Lauwaert, католическим миссионером. — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1898. // Записки Императорского Русского географического общества. По общей географии ; Т.33. № 3.
(рос.)Березовский М. М., Находки уйгурских рукописей манихейского содержания. ИАК, Прибавл. к 34-му вып., СПб., 1910.

Рукописи

(рос.) Березовский М. М. Пещерные буддийские монастыри. — Архив востоковедов ЛО ИВАН, ф.59, оп.1, д. № 26
(рос.) Березовский М. М. Орнаменты на фресках. — AB ЛО ИВАН СССР, ф. 59, оп. 1, ед. хр. 23.
(рос.) Березовский М. М. Дневник путешествия за 1907 г. — AB ЛО ИВАН СССР, ф. 59, оп. 1, ед. хр. 13.
(рос.) Березовский М. М. Различные материалы по этнографии Китая. — AB ЛО ИВАН СССР, ф. 59, оп. 1, ед. хр. 32.
(рос.) Экспедиция М. М. Березовского в Кучу в 1905—1907 гг. — AB ЛО ИВАН СССР, ф. 59, оп. 1, ед. хр. 21.

Примітки

↑ Діячі революційного руху в Росії: біобібліографічний словник: Від попередників декабристів до падіння царизму: Т. 2 — М .: Вид-во Всесоюзного товариства політичних каторжан і засланців-поселенців, 1927—1934.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
↑ Потанін Г. Н. <Про Н. Г. Чернишевського> Публікація і коментарі Н. В. Серебренникова.// Вісник Томського Унів. № 276. березня 2003 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 26 (довідка) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
↑ Кисляков В. Н. Колекції по Центральній і Східній Азії МАЕ РАН, отримані від учасників експедицій Російського Географічного товариства (1) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
↑ Назирова Н. Н. Експедиції С. Ф. Ольденбурга в Східний Туркестан і Західний Китай (огляд архівних матеріалів) // Східний Туркестан і Середня Азія в системі культур древнього і середньовічного Сходу. М., 1986. С. 24-34. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 33 (довідка)

Література та джерела

Марахонова С. И., Березовский, Михаил Михайлович // Институт восточных рукописей.
Потанин Г. Н., М. М. Березовский (некролог) // Сибирская жизнь. 1912. 8 мая. № 102.
Потанин Г. Н., Воспоминания // Литературное наследство Сибири. Т.7. Новосибирск, 1986. — С.104—115.
Воробьева-Десятовская М. И., М. М. Березовский как археолог: (по материалам Архива востоковедов Института восточных рукописей РАН) // Вестник древней истории. — 2012. — № 2 . — С.176—182.
Скачков П. Е., Очерки истории русского китаеведения. М., 1977. (Именной указатель).
Назирова Н. Н., Экспедиции С. Ф. Ольденбурга в Восточный Туркестан и Западный Китай (обзор архивных материалов) // Восточный Туркестан и Средняя Азия в системе культур древнего и средневекового Востока. М., 1986. — С.24–34.

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Діячі революційного руху в Росії: біобібліографічний словник: Від попередників декабристів до падіння царизму: Т. 2 — М .: Вид-во Всесоюзного товариства політичних каторжан і засланців-поселенців, 1927—1934.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[2] Потанін Г. Н. <Про Н. Г. Чернишевського> Публікація і коментарі Н. В. Серебренникова.// Вісник Томського Унів. № 276. березня 2003 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 26 (довідка) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

[3] Кисляков В. Н. Колекції по Центральній і Східній Азії МАЕ РАН, отримані від учасників експедицій Російського Географічного товариства (1) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.

[4] Назирова Н. Н. Експедиції С. Ф. Ольденбурга в Східний Туркестан і Західний Китай (огляд архівних матеріалів) // Східний Туркестан і Середня Азія в системі культур древнього і середньовічного Сходу. М., 1986. С. 24-34. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 33 (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]