Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Берлінський штадтбан

Берлінський штадтбан
Дата створення / заснування 1875 і 1912 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Берлін Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник Deutsche Bahn Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор DB Netz Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Ernst Dircksend Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 1882[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина колії європейська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини Gesamtanlaged[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
З'єднується з Berlin–Blankenheim railwayd Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 11,2 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Дорожня карта Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип електрифікації постійний струм, 750 Вd і 15 кВ змінного струму електрифікаціяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер залізничної лінії 6024 і 6109 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Берлінський штадтбан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

52°31′17″ пн. ш. 13°23′45″ сх. д. / 52.52145° пн. ш. 13.39571° сх. д. / 52.52145; 13.39571

Берлінський штадтбан (нім. Berlin Stadtbahn) — головна залізнична магістраль у Берліні, Німеччина, що прямує через Берлін зі сходу на захід. Сполучає східний район Фрідріхсгайн[en] із Шарлоттенбургом на заході через 11 проміжних станцій, включаючи Берлін-Головний. Берлінський штадтбан часто також визначають як трохи довший маршрут між Берлін-Осткройц і Берлін-Весткройц, хоча це технічно неправильно.

Спочатку лінія була побудована в 1880-х роках. Її довжина становить 12 км, і вона повністю піднесена над вулицями міста. На чотириколійному маршруті курсують поїзди S-Bahn, Regionalbahn, Regional-Express, Інтерсіті, EuroCity та Intercity-Express.

Опис

Берлінський штадтбан — естакадна залізниця з віадуками загальною довжиною 8 км, що містить 731 кам'яну арку віадука. Ще 2 км лінії розташовані на 64 мостах, які перетинають прилеглі вулиці та (тричі) річку Шпрее. Решта дистанції — на насипі.

Лінія містить чотири колії, по дві пари. Північна пара зарезервована для використання S-Bahn та електрифікована за допомогою третьої рейки з напругою 750 В постійного струму. На S-Bahn є платформи на всіх одинадцяти станціях Stadtbahn. [3]

Південна пара колій використовується поїздами Regionalbahn, Regional-Express , Intercity , EuroCity та Intercity-Express і електрифікована за німецьким стандартом 15 кВ при 16,7 Гц змінного струму , що живиться від повітряної лінії . Шість станцій Stadtbahn мають платформи на цих коліях, хоча не всі поїзди зупиняються на всіх станціях, залежно від класу та маршруту поїзда. [3]

Станції

Зі сходу на захід Stadtbahn має станції:[3]

Маршрути

Станом на грудень 2020 року Берлінський штадтбан має такі маршрути:

Потяги далекого прямування курсують за маршрутами Regionalbahn і Regional-Express RE1 (МагдебургАйзенхюттенштадт), RE2 (РатеновКотбус), RE7 (ДессауВюнсдорф-Вальдштадт) і RB14 (НауенБерлін–Шенефельд). Хоча більшість поїздів InterCity та Intercity-Express зараз прямують через тунель північ — південь[en] через Берлін-Головний. [5][6]

Примітки

  1. https://www.berlin.de/landesdenkmalamt/denkmale/liste-karte-datenbank/denkmaldatenbank/daobj.php?obj_dok_nr=09011323
  2. Berlin cultural heritage database / Hrsg.: Senatsverwaltung für Stadtentwicklung und Umwelt
  3. а б в Eisenbahnatlas Deutschland [Railway Atlas for Germany] (нім.). Verlag Schweers + Wall GmbH. 2009. с. 128—29. ISBN 978-3-89494-139-0.
  4. Stadtplan [City Map] (нім.). S-Bahn Berlin GmbH. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 4 травня 2011.
  5. Liniennetz Regionalverkehr [Route map regional railways] (PDF) (нім.). Verkehrsverbund Berlin-Brandenburg. Процитовано 4 травня 2011.[недоступне посилання з 01.10.2019]
  6. Die Bahn am Ball (нім.). Deutsche Bahn AG. 2006. с. 130—36.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya