Битва біля Козмінського лісу
Битва біля Козмінського лісу — подія 26 жовтня 1497 року біля Козмінського лісу на Буковині (біля села Валя Кузьмина на території сучасної Чернівецької області України), битва армій молдавського господаря Штефана III і польського короля Яна I Ольбрахта. Молдавський господар вийшов переможцем. Хід битвиНаприкінці XV століття наступ турків на північ створив умови до оборонного союзу Молдавії і Польщі. За попередньою угодою монархів польська армія вступила на територію Молдавії з наміром пройти на південь і взяти в облогу турецьку Кілію, проте несподівано відхилилася від цього маршруту і попрямувала до столиці Штефана ІІІ Сучави, щоб осадити її. У Польщі цей маневр пояснювався наміром покарати молдавського государя за його хижацькі набіги на польські землі, в Молдавії — прагненням польського короля посадити на молдавський престол свого молодшого брата Сигізмунда. У сучасній польській історичній науці головну причину зміни маршруту просування королівського війська пояснюють непевною поведінкою воєводи Молдови, який, начебто, всупереч обіцянкам відкрито не підтримав ідею війни проти Оттоманської Порти[2]. За сучасними оцінками, польське військо Яна Ольбрахта нараховувало близько 80 тис. осіб, включаючи значну частину слуг, в той час як молдавське військо Штефана, враховуючи допоміжні валаські, турецькі і татарські загони, близько 40 тис. вояків[3]. Облога Сучави виявилася вкрай невдалою. Зневірившись взяти добре укріплене місто і на вимогу угорського посольства, яке погрожувало розривом відносин між Угорщиною і Польщею в разі відмови покинути територію Молдови[4], король Ян I Ольбрахт домовився з воєводою Штефаном, що його воїнам буде дозволено безперешкодно повернутися в Польщу. Замість розореної ним раніше дороги через Хотин він пішов назад обхідним шляхом в напрямку Чернівці - Снятин. 26 жовтня 1497 року Штефан III підстеріг польські війська у Козмінському лісі, що на півдні від Чернівців, і за три дні розсіяв їх. Перемозі сприяло те, що в лісистій місцевості поляки не могли використовувати свою головну силу — важку кавалерію. Поразка ослабила сили Польщі, що, в свою чергу, незабаром спричинило спустошення країни, особливо Червоної Русі і Поділля, татарами, турками і молдавськими загонами воєводи Штефана. Разом з турками молдавани забрали близько 100 тис. полонених, які потім були поселені частково в Молдові, а частково в Туреччині[5]. Примітки
Література
|