Битва на Дюні
Би́тва на Дю́ні (нім. Schlacht an der Düna, швед. Slaget vid Düna) — битва, що відбулася 19 липня 1701 року на річці Дюна (сучасна Західна Двіна) у шведській Лівонії, поблизу Риги, між армією Швеції та силами союзу Саксонії, Московії та Курляндії. Одна з важливих битв першого періоду Великої Північної війни. Сили союзників під командуванням генерал-фельдмаршала Адам-Генріх фон Штайнау нараховували 29 тисяч вояків; шведські війська на чолі з королем Карлом XII мали лише 14 тисяч. Битва почалася з ранкової атаки 7 тисяч шведів, які під прикриттям димової завіси переправилися через Дюну і зненацька вдарили по противнику. Саксонці й москвини відступили у зам'яті, але, оговтавшись, 4 рази контратакували ворога, силуючись скинути його у річку. За підтримки артилерії, яку Карл ХІІ розташував по Дюні на плавучих поромах, шведська армія дві години успішно відбивала усі наступи і змусила противника кинути поле бою. У ході битви шведи втратили 600 чоловік убитими і пораненими. Саксонсько-московсько-курляндські сили втратили усю артилерію, декілька прапорів, 1300 убитими і пораненими, а також 700 вояків, що здалися до шведського полону. Завдяки перемозі шведи року захистили Ригу і протягом наступних місяців захопили Курляндію-Семигалію. Назва
ПриміткиБібліографіяДжерела
Монографії
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва на Дюні |