Би́тва на Дю́ні (нім.Schlacht an der Düna, швед.Slaget vid Düna) — битва, що відбулася 19 липня1701 року на річці Дюна (сучасна Західна Двіна) у шведській Лівонії, поблизу Риги, між армією Швеції та силами союзу Саксонії, Московії та Курляндії. Одна з важливих битв першого періоду Великої Північної війни. Сили союзників під командуванням генерал-фельдмаршала Адам-Генріх фон Штайнау нараховували 29 тисяч вояків; шведські війська на чолі з королем Карлом XII мали лише 14 тисяч. Битва почалася з ранкової атаки 7 тисяч шведів, які під прикриттям димової завіси переправилися через Дюну і зненацька вдарили по противнику. Саксонці й москвини відступили у зам'яті, але, оговтавшись, 4 рази контратакували ворога, силуючись скинути його у річку. За підтримки артилерії, яку Карл ХІІ розташував по Дюні на плавучих поромах, шведська армія дві години успішно відбивала усі наступи і змусила противника кинути поле бою. У ході битви шведи втратили 600 чоловік убитими і пораненими. Саксонсько-московсько-курляндські сили втратили усю артилерію, декілька прапорів, 1300 убитими і пораненими, а також 700 вояків, що здалися до шведського полону. Завдяки перемозі шведи року захистили Ригу і протягом наступних місяців захопили Курляндію-Семигалію.
Назва
Би́тва на Дю́ні (нім.Schlacht an der Düna, швед.Slaget vid Düna) — за тогочасною німецькою назвою річки.
Би́тва на Дауга́ві (латис.Daugavas kauja) — латиська назва за сучасною латиською назвою річки.
Би́тва на Двіні́ (рос.Битва на Двине) — за російською назвою річки.
Би́тва при Спі́лве (латис.Spilves kauja) — за назвою села Спілве, де розташовувалася переправа через Дюну[4].
Chorographische Delineation der Glükligen Descente über die Düna, sambt der darauff erhaltenen Victorieusen Bataille Seiner Königlichen Mayestet von Sueden Carl XII.[1] [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
