Бобровицька сотня

Бобровицька сотня
Бобровиця
Основні дані
Полк:	Київський полк
Утворена:	не пізніше 1654
Ліквідована:	1782
Населені пункти
Центр:	Бобровиця
Кількість містечок:	1 [1]
Кількість сіл:	13 [1]: Лукашівка, Макарівка, Рудьківка, Хомівці, Сухиня, Марківці, Мостище, Хутір Опанасів, Мокрець, Ярославка, Браниця, Заворичі, Бервиця.
Кількість хуторів:	3 [1]
Сотенна влада
Сотники

Бобровицька сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Київського полку у добу Гетьманщини з центром у містечку Бобровиця.

Як козацький підрозділ сформувалася, ймовірно, 1651 року на межі з Ніжинським полком. Уперше згадана як військово-адміністративний підрозділ Київського полку у присяжних списках 1654 року. За весь час існування перебувала у його складі. 1658 року до неї приєднано Заворицьку сотню. Ліквідована з запровадженням намісництв і повітів у 1782 році. Територія Бобровицької сотні була розділена між Козелецьким (більша частина сотні) та Остерським повітами Київського намісництва.^[2]

Гетьман Іван Мазепа Універсалом від 25 січня 1708 р. надав київському полковникові Федорові Коровці-Вольському Бобровицьку сотню та інші маєтності, раніше належні до уряду Київського полку (попереднім полковникам).^[3][4] 1730 року київський полковник Антон Танський у листі до намісника Свято-Михайлівського Видубицького монастиря написав:

... Бобровицкая сотня со всѣми селами и деревнями и к оной принадлежащие всѣ угодии на полковников киевских на уряд полковничий здавна надлежала, и я на полковницство киевское уступивши, мѣстечком Бобровицею и прислушающими к оному селами и деревнями и полями и сѣнокосами владѣл, а когда на село Ярославку у покойного гетмана Скоропадского в послушание к обители Сто-Михайловской Видубицкой універсал виправили, в ту пору розограничене чинячи, бобровицкие поля и сѣнокоси вишписанние к селу Ярославцѣ отошли без вѣдома моего и старшини полковой киевскойй, а для розограничення с полку Переяславского людей затягали, и таковое розограниченне здѣлалося не подлуг надлежащого права, чого и дѣлать всячески било не надлежало.^[5]

Населені пункти в 1750–1769 pp.: Бервиці, село; Бобровиця, містечко; Браниця, село; Заворичі, село; Лукашівка, село; Макарівка, село; Марківці, село; Мокреці, село; Мостища, село; Опанасівський, хутір; Рудківка, село; Сухинка, село; Хомівці, село; Яворський, хутір; Ярославка, село.^[6][2]

• Шиляревський Йосип (?–1741)
• Бельчевський Самійло (1741–1746–?)
• Голуб Іван (?–1749)
• Шостка Стефан (1749–?)
• Крапивка Іван (?–1754–?)
• Ілляшенко Кирило (?–1765–?)
• Вожаков Степан (1771–1779–?)

• Ярошенко (?–1770)
• Черниченко Василь (1771–1779–?)

• Кузьменко Стефан (?–1711–?)
• Іван (1741),
• Хорошенко (?–1770),
• Дем'яненко Сава (1771–1773)
• Гребеножка/Гребиновський Семен (1774–1779–?)

• Михайлович Гаврило (?–1676–?)
• Опришко Михайло (?–1693–?)
• Дроб'язко Сахно (?–1695–1697–?)
• Хведюк Охрім (?–1711–?)
• Колос Іван (?–1741–1746–?)
• Голуб Іван (?–1749)
• Носач Григорій (?–1749–?)
• Рубан Андрій (?–1753–1759–?)
• Єрохович Микита (1765–1772–1779–?)

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про неселені пункти та населення Бобровицької сотні напередодні ліквідації^[9]:

• Городові козаки