Бованенко Вадим Дмитрович
Вадим Дмитрович Бованенко (5 жовтня 1930, Київ, СРСР — 24 червня 1968, Москва, СРСР) — радянський геофізик, першовідкривач родовища нафти і газу на Ямалі. Син українського економіста-історика Дмитра Бованенка. ЖиттєписУ 1954 році закінчив Московський нафтовий інститут ім. І. М. Губкіна (нині Російський державний університет нафти і газу). За розподілом потрапив до Березовської геологорозвідувальної експедиції. Брав активну участь у створенні методики річкової сейсморозвідки, винайшов сухопутний сейсморозвідувальний Бон (техніка)бон. З 1958 року — головний геофізик в Салехарді. У тому ж році очолив Ямало-Ненецьку геологорозвідувальну експедицію для підтвердження прогнозів академіка І. М. Губкіна щодо нафтогазоносності Ямалу. За участю Бованенко було відкрито Тазовське і Уренгойське родовища. Також брав участь у відкритті Губкінського, Заполярного і Новопортівського родовищ. У 1966 році очолив групу радянських фахівців-нафтовиків в Пакистані. Помер від важкої хвороби у 1968 році. Похований на Донському кладовищі. Пам'ятьНа честь вченого названо відкрите в 1971 році родовище в центральній частині Нурмінського нафтогазоносного району Ямальської нафтогазоносної провінції, селище Бованенкове в Ямало-Ненецькому автономному окрузі та вулиця в місті Лабитнангі. Джерела
|