Богданович Олексій Володимирович У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Богданович .
Олексі́й Володи́мирович Богдано́вич ( 23 березня 1963 , Береза ) — український актор театру і кіно . Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996 ), Народний артист України (2006 ).
Народився 23 березня 1963 року в селі Березі Глухівського району на Сумщині . Найменший у великій родині (він має двох братів і сестер). Батько був економістом, мати працювала вихователькою в дитсадку.
Батьки хотіли, аби син вступив до медичного інституту. Проте він обрав Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого , навчався на курсі у Леоніда Олійника . По закінченню у 1984 році інституту почав плідну працю у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка , а згодом і в кіно.
Пройшов строкову службу у військах зв'язку.
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[ 2]
Олексій Богданович — Федір Протасов (Вистава «Живий труп», реж. Р. Мархоліа 2014 р.)
Олексій Богданович — Просперо (Вистава «Буря», реж. Сергій Маслобойщиков) Олексій Богданович — Йоран Перссон (Вистава Ерік XIV, реж. С. Мойсеєв)
Володя — «Трибунал» А.Макайонока
Олексій — «Кабанчик» В.Розова
Паллант — «Енеїда» І.Котляревського
Іван Бездомний — «Майстер и Маргарита» М.Булгакова
Гриць — «Даринка, Гриць та нечиста сила» В.Бойка
Федір — «Тев'є-Тевель» Г.Горіна
Михась — «Гріх» В.Винниченка
Гриць — «У неділю рано зілля копала» О.Кобилянської
Ілько — «Патетична соната» М.Куліша
Роман — «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого
Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки
Лірник — «Сни за кобзарем» Т.Шевченка
Песик — «Стережися лева» Я.Стельмаха
Дон Жуан — «З коханням не жартують» П.Кальдерона
Король Артур — «Мерлін, або спустошена країна» Т.Дорста, У.Еллера
Петруччо — «Приборкання норовливої» В.Шекспіра
Едмунд — «Подорож у ніч» Ю.О'ніла
Едгар — «Король Лір» В.Шекспіра
Густав — «Бал злодіїв» Жана Ануя
Принц Уельський — «Кін IV» Г.Горіна
Граф — «Кохання у стилі бароко» Я.Стельмаха
Чичиков — «Брате Чичиков» М.Гоголя
Ксанф — «Езоп» Г.Фігейредо
Тартюф — «Тартюф, або …» Ж. Б. Мольєра
Людовик XIV — «Ех, мушкетери, мушкетери…» Є.Євтушенка
Граф Альмавіва — «Весілля Фігаро» П.-О.Бомарше
Іван Федорович — «Брати Карамазови» Ф.Достоєвського
Жіль — «Маленькі подружні злочини» Е.-Е.Шмітта
Подкольосін — «Одруження» м. Гоголя
Преподобний Джонсон-і-Джонсон — «Гімн демократичної молоді» С.Жадана
Просперо — «Буря» В.Шекспіра
Протасов — «Живий труп» Л.Толстого
Сірано — «Сірано де Бержерак» Е.Ростана
Іван — «Безталанна» І. Карпенко-Карого
Старий Догсборо — «Кар'єра Артуро Уї»
Альфред Ілль — «Візит»
«Все перемагає любов» (1986, режисер М. Мащенко);«Блакитна троянда (мінісеріал)» (1988, режисер О.Бійма);«Увійди в кожен будинок» (1989, режисер В. Ілляшенко);«Останній бункер» (1991, режисер В. Іллєнко);«Гріх» (1991, режисер О.Бійма);«Для домашнього огнища» (1992, режисер: Б. Савченко)«Обітниця» (1992, режисер В. Ільяшенко)«Єлісейські поля» (1993, режисер О. Левченко)«Розкол» (1993, режисер С. Колосов)«Викуп» (1994, режисер В.Балакшинов)«Злочин з багатьма невідомими» (1993, режисер О. Бійма);«Judenkreis, або Вічне колесо» (1996, режисер В. Домбровський );«Природа» , із серіалу «Острів любові» (1996, режисер О. Бійма);«Приятель небіжчика» (1997, режисер В. Криштофович)«Прощання з Каїром» (2003, режисер О. Бійма);«Украдене щастя» (2004, режисер А. Дончик);«Вовчиця» (2006, режисери Б. Недич, О. Тараненко, С. Альошечкін)«П'ять хвилин до метро» (2006, режисер С. Альошечкін)«Мільйонер» (2012)«Остання роль Рити» (2012)«Папараці» (2016)«Казка старого мельника» (2020, режисер О. Ітигілов)
Володар чотирьох премій «Київська пектораль» у категорії «За краще виконання чоловічої ролі»:
за роль Чичикова — вистава «Брате Чичиков», реж. Олександр Дзекун (2000)
за роль Івана Карамазова — вистава «Брати Карамазови», реж. Юрій Одинокий (2004)
за роль Федора Протасова — вистава «Живий труп», реж. Роман Мархоліа (2014)
за роль Альфреда — вистава «Візит», реж. Давид Петросян (2023)
Номінант на премію «Київська пектораль» у категорії «За краще виконання чоловічої ролі» за роль Просперо у виставі «Буря» (реж. Сергій Маслобойщиков , 2010). Номінант на цю ж премію у категорії «За краще виконання чоловічої епізодичної ролі / ролі другого плану» за ролі Людовика та Маски у виставі «Ех, мушкетери, мушкетери…» (реж. Дмитро Чирипюк та Петро Ільченко , 2003)[ 4]
Володар премії «Людина року» -2004.
Орден «За заслуги» III ступеня[ 5]
