Бонітет лісуБоніте́т лі́су (лат. bonitas — добротність) — показник деревної продуктивності лісу залежно від ґрунтових умов. За продуктивністю лісостани поділяють на 5 класів бонітету, що позначаються римськими цифрами. До І класу відносять найпродуктивніші насадження, до V — найменш продуктивні. Якщо продуктивність лісостанів вища за І або нижча за V клас, то до римської цифри додають літерні позначення (наприклад, Iа, Іб, Va, Vб тощо). Бонітет лісу можна визначати за загальним запасом деревини або за середнім її приростом, але найбільш вживаним показником продуктивності лісу є середня висота дерев першого ярусу лісового насадження у певному віці. Знаючи середню висоту і вік дерев, за таблицями класів бонітету знаходять бонітет насадження. Розподіл соснових деревостанів насіннєвого походження за класами бонітету на підставі середнього віку та висоти виглядає так (за Орловим М. М., 1911):
Для визначення класу бонітету насіннєвих і порослевих насаджень встановлені окремі таблиці, оскільки інтенсивність їхнього росту не є однаковою (насіннєві в ранньому віці ростуть повільніше). У різновікових насадженнях при встановленні бонітету за основне приймають старше покоління дерев, навіть якщо його запас менше, ніж у молодших поколінь. Див. такожДжерела
Посилання
|