Борисов Михайло Володимирович
Михайло Володимирович Борисов (рос. Михаил Владимирович Борисов; 16 квітня 1923 — 16 квітня 2012, Ялта[1]) — радянський льотчик, в роки Великої Вітчизняної війни — заступник командира авіаційної ескадрильї 51-го мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Балтійського флоту. Герой Радянського Союзу (6.3.1945)[2], підполковник. Почесний громадянин Мозиря[3] та Ялти[4]. БіографіяНародився 16 квітня 1923 року в селі Наровчизна нині Мозирського району Гомельської області в сім'ї службовця. Білорус. Член КПРС з 1946 року. Закінчив 8 класів, в березні 1941 року — Гомельський аероклуб. У ВМФ з 1941 року. У 1943 році закінчив Військово-морське авіаційне училище. Служив в авіаційному полку перегонки літаків ВПС ВМФ. З серпня 1944 року на фронті Великої Вітчизняної війни. Заступник командира авіаційної ескадрильї 51-го мінно-торпедного авіаційного полку (8-а мінно-торпедна авіаційна дивізія, ВПС Балтійського флоту) лейтенант Михайло Борисов здійснив 17 бойових вильотів, потопив 5 транспортів ворога. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 6 березня 1945 року. 4 травня 1945 року брав участь в атаці на німецький броненосець «Шлезіен»[5]. У 1947 році закінчив Вищі офіцерські курси ВПС ВМФ. З 1960 року підполковник Борисов — в запасі. Проживав в Євпаторії. З 1966 року проживав в УРСР, в місті Ялті. Помер 16 квітня 2012 року в свій вісімдесят дев'ятий день народження в Ялті[6]. Похований на Новому цвинтарі в Ялті. Примітки
Посилання
|