У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою:
Борщів .
Бо́рщів — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області . Засноване в 1300 році на річці Трубіж . Населення — 500 осіб.
Історія
За Гетьманщини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького .
22 травня 1716 року гетьман Скоропадський підписав універсал , яким підтвердив за Переяславським кафедральним монастирем надані без його відома полковником Томарою села Гайшин і Борщів.[ 1]
У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Борщів.[ 2]
За описом Київського намісництва 1781 року село Борщів відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 6 хат — виборних козаків , 27 хат — козаків підпомічників , 6 хат — посполитих , різночинських і козацьких підсусідків . Всього було 39 хат.[ 3]
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 160 осіб. У той час Борщів був у володінні різного звання «казених людей» , козаків і власників — корнета Степана Симоновича і його брата.
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 608 осіб, з яких 276 чоловіків та 332 жінки.[ 4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[ 5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 6]
Відомі уродженці
Примітки
↑ Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. — С. 27-42 . Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020 .
↑ Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 187—188 . Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020 .
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6 .
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 . [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 . [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 . [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
Посилання