У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Макмегон.
Брігітт Макмегон (25 березня 1967, Баар, Цуг, Швейцарія) — швейцарська тріатлоністка. Перша олімпійська чемпіонка з тріатлону.
Біографічні відомості
Віцечемпіонка Європи 1998 року в складі збірної Швейцарії (разом з Магалі Ді Марко[en], Наташою Бадманн і Сібіль Маттер[en]). У 90-х роках брала участь у чотирьох чемпіонатах світу. Найкращим у її спортивній кар'єрі став 2000 рік. На чемпіонаті світу посіла найвище місце — восьме. На двох етапах Кубка світу фінішувала на другій позиції: у Сіднеї поступилася Сірі Ліндлі[es], а в Лозанні — Мішель Джонс[en]. У вересні поїхала до Австралії, де тріатлон дебютував на літніх Олімпійських іграх. Після першого етапу відставала від лідера Шейли Таорміни на 40 секунд і перебувала на сьомій позиції. У велоперегонах зберегла місце у групі лідерів, а на біговому етапі випередила Мішель Джонс на дві секунди і здобула золоту олімпійську нагороду[2]. У Швейцарії була визнана найкращою спортсменкою року.
У міжолімпійському циклі стала переможницею етапу Кубка Європи-2004 у Лозанні. ЇЇ основними суперницями у цьому змаганні були Беатріче Ланца[en] і Джессіка Гаррісон. На Олімпіаді в Афінах показала середні результати на двох перших етапах і завершила турнір на 10 місці (відстала від чемпіонки Кейт Аллен майже на 2,5 хвилини). 2005 року отримала два роки дискаліфікації за допінг. Брігітт Макмегон заявила, що вживала еритропоетин у маленьких дозах для терапевтичних потреб і вирішила завершити професіональну кар'єру[3].
Статистика
Статистика виступів на головних турнірах світового тріатлону:
Примітки
Джерела