Бугаєв Олексій Іванович

Олексій Бугаєв
Особисті дані
Народження	25 серпня 1981(1981-08-25)
	Москва, СРСР
Смерть	29 грудня 2024(2024-12-29) (43 роки)
	Україна
Зріст	180 см
Вага	72 кг
Громадянство	Росія
Позиція	центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2001 «Торпедо» (Москва) 2 (0) 1999–2000 →  «Торпедо-2» (Москва) 34 (3) 2001–2002 «Том» 36 (1) 2003–2004 «Торпедо» (Москва) 48 (2) 2005 «Локомотив» (Москва) 14 (0) 2006–2008 «Том» 54 (1) 2008 «Хімки» 0 (0) 2009–2010 «Краснодар» 19 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2003 Росія (олімп.) 1 (0) 2004–2005 Росія 7 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Олексій Бугаєв у Вікісховищі

Олексій Бугаєв (рос. Алексей Бугаев; 25 серпня 1981, Москва — 29 грудня 2024^[1]) — російський футболіст, що грав на позиції захисника. Вихованець московської ФШМ «Торпедо». Учасник чемпіонату Європи з футболу 2004 року в складі збірної Росії. Володар Суперкубка Росії.

Ліквідований в Україні 29 грудня 2024 року під час російсько — української війни.

Народився в 1981 році в Москві. Батько — Іван Іванович, мати — Валентина Миколаївна. Олексій друга дитина в сім'ї, у нього є старший брат Сергій та молодші брат Андрій, а також сестра Юлія. Спочатку сім'я жила в комунальній квартирі на Арбаті, згодом переїхала в окрему квартиру в районі «Спортивної». З трьох до шести років Олексій серйозно займався гімнастикою, в подальшому навчався в школі № 168 зі спортивним ухилом, грав у футбол у дворовій команді на полях прилеглих до Лужників, де його помітили тренери ФШМ. Першим тренером Бугаєва був Юрій Павлович Карнов^[2].

Молоді футболісти ФШМ «Торпедо» 1981 року народження виграли першість Росії в своєму віці, Бугайєв був визнаний найкращим захисником турніру, і його в числі інших молодих гравців запросили в дубль «Торпедо». Регулярно граючи протягом двох наступних років за дублюючий склад під керівництвом тренера Сергія Петренка, Бугайєв залучався й до матчів основного складу чорно-білих. Дебютував у першій команді в травні 2001 року в матчі проти саратовського «Сокола», всього в тому сезоні провів два матчі у вищій лізі.

На запрошення Валерія Петракова, провів один рік в першому дивізіоні в клубі «Том», де був визнаний найкращим захисником команди, після чого повернувся в «Торпедо».

У складі чорно-білих Бугайов провів успішний сезон 2004 року, був запрошений Георгієм Ярцевим у національну збірну, поїхав в її складі на чемпіонат Європи в Португалію. У міжсезоння керівництво «Торпедо» вирішило прийняти пропозицію про продаж Бугаєва в московський «Локомотив»^[3].

З «Локомотивом» Бугаєв уклав трирічний контракт з можливістю продовження ще на рік^[4]. У складі залізничників футболіст провів сезон 2005 року, після чого знову поїхав до Томська. З 2006 року регулярно виступав за «Том» у матчах російської прем'єр-ліги, на початку 2008 року підписав з клубом новий річний контракт^[5].

28 серпня 2008 підписав контракт з ФК «Хімки» до кінця сезону, але за підмосковний клуб так жодного разу і не зіграв. Контракт продовжений не був.

У липні 2009 року на правах вільного агента став гравцем ФК «Краснодар». В середині травня 2010 року контракт з Бугаєвим був розірваний за обопільною згодою сторін^[6][7].

Існує думка, що талант футболіста в повній мірі так і не розкрився. Виною тому — проблеми з дисципліною, пов'язані з надмірним вживанням алкоголю^[8]. За словами колишнього футболіста «Торпедо» Дмитра Бородіна, іноді Олексій «пропадав на тиждень і його було не знайти»^[9].

2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 7 матчів. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2004 року у Португалії (2 матчі). Окрім того, зіграв один матч за олімпійську збірну країни.

Завершивши кар'єру футболіста, Бугайов зайнявся вантажоперевезеннями, а також відкрив пункт прийому макулатури. 1 листопада 2023 року Бугаєва було знайдено з півкілограмом мефедрону. Було розпочато кримінальне впровадження, йому загрожувало від 15 то 20 років в'язниці. Футболіст пояснив подібний вчинок складним фінансовим становищем^[10]. Під час ув'язнення вирішив підписати контракт із російською армією, був ліквідований в Україні під час російсько-української війни.^[1]

Цей розділ використовує забагато кольорів, або має неконтрастні кольори, що створює труднощі сприйняття для користувачів із колірною сліпотою. Будь ласка, виправте статтю відповідно до вимог контрасту та кольору. (січень 2024)

Матчі Бугаєва за збірну Росії  

№	Дата	Суперник	Рахунок	Голи Бугаєва	Змагання
1	25 травня 2004	Австрія	0:0	-	Товариський матч
2	16 червня 2004	Португалія	0:2	-	Фінальні матчі ЧЄ-2004
3	20 червня 2004	Греція	2:1	-	Фінальні матчі ЧЄ-2004
4	9 жовтня 2004	Люксембург	4:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2006
5	13 жовтня 2004	Португалія	1:7	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2006
6	17 листопада 2004	Естонія	4:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2006
7	9 лютого 2005	Італія	0:2	-	Товариський матч

Разом: 7 матчів / 0 голів; 3 перемоги, 2 нічиїх, 3 поразки.

• Прем'єр-ліга (Росія)
  • Бронзовий призер (1): 2005

• Суперкубок Росії
  • Володар (1): 2005

• Кубок Співдружності
  • Володар (1): 2005

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Збірна Росії з футболу»
• Профіль гравця [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
• Профіль гравця [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті rfpl.org
• Профіль гравця [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті bombardir.ru
• Профіль гравця [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті bombarder.narod.ru
• Профіль гравця [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті fc-tom.ru
• Профіль гравця [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті football.sport-express.ru
• Профіль на сайті Миротворець