У 1615 році Галшка надала цю будівлю та земельну ділянку при ній для заснування Братської школи[2], шпиталю та монастиря. У своїй дарчій грамоті від 15 жовтня1615 року Гулевичівна писала:
Я, Галшка Гулевичівна… з любові і приязні до братів моїх — народу руського і для спасіння душі своєї… правовірним і благочестивим християнам народу руського в повітах воєводства Київського, Волинського і Брацлавського… даю, дарую, записую, відказую і фундую добра мої власнії… власний мій двір з землею… нічого собі самій а ні нащадкам моїм не зоставляючи.[3]
Вважається, що будинок використовувався як приміщення для занять. Після будівництва нових корпусів коштом Петра Могили у 1630-их рр. у будинку Галшки Гулевичівни розташовувалася поварня та проводилися засідання академічної корпорації.
Будинок зазнав реконструкції у 1826 році[4]. У 2002 році був оновлений фасад будівлі. Після реставрації[5], завершеної у 2008 році Києво-Могилянською академією, тут відкрився Музей української звитяги, з часом реформованого в Музей НаУКМА, що розповідає про історію Києво-Могилянської академії.
Хижняк З. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. — 184 с.
Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — ISBN 978-966-651-405-2.
