Бура (мінерал)

Бура
Кристали бури
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Brx[2]
Хімічна формула	Na₂B₄O₅(OH)₄·8H₂O
Nickel-Strunz 10	6.DA.10[3]
Ідентифікація
Колір	Блакитний, безбарвний, зеленуватий, сірий, сірувато-білий
Сингонія	Моноклінна
Спайність	Середня по {100} і {110}
Блиск	Жирний
Прозорість	Від напівпрозорого до прозорого
Інші характеристики
Названо на честь	білий (арабська)[3]
Бура у Вікісховищі

Бура́ (лат. borax, араб. بورق, бюрак — «білий») — мінерал, борат складу Na₂B₄O₇·10H₂O (декагідрат тетраборату натрію). Синоніми — тінкал, боракс.

Кристалізується в моноклінної сингонії, моноклінно-призматичний. Колір білий, блиск скляний, твердість 2—2,5 за Моосом. Щільність 1,71. Спайність середня по кристалографічних площинах (100) і (110).

Утворює короткопризматичні кристали, що за формою нагадують кристали піроксенів, а також суцільні зернисті маси і прожилки в глинистих породах. Типовий мінерал евапоритів. На повітрі зневоджується, втрачаючи кристалізаційну воду і вкривається скоринкою тинкалконіту або керніту, або перетворюється на них повністю.

Використовується як сировина для отримання бору і його сполук.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бура (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Бура (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Альмединген А. Н. Бура, фальсификация её // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Герценштейн Г. М. Бура, в медицине // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Левинсон-Лессинг Ф. Ю. Бура, нахождение в природе // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)