«Життя Браяна за Монті Пайтон» (англ.Monty Python's Life of Brian), також відомий як «Житіє Браяна» (англ.Life of Brian) — комедія 1979 року, написана, поставлена і зіграна учасниками комік-групи «Монті Пайтон».
У фільмі розповідається історія Браяна Коена (Грехем Чепмен), молодого єврея, який народився в тому ж місці й в той самий час, що й Ісус Христос, і згодом помилково прийнятого за Месію.
Три мудреці зі Сходу приходять у Вифлеєм, щоби поклонитись новонародженому Месії, але помиляються хлівом і складають дари Браяну, щоправда, згодом вони зрозуміли свою помилку, відбирають від Менді, Браянової матері золото, ладан і миро, щоб віддати істинному Царю.
Коли Браян виріс, він зв'язався з революційною організацією Народний фронт Юдеї, яка прагне вигнати римлян і здобути свободу своєму народові. Її керівник Редж дає Браяну випробування на вірність — він мусить написати на стіні палацу «Римляни, забирайтесь геть!» на латині. Ввечері герой написав «Romanes Eunt Domus», що буквально перекладається як «Римлянин, іти дім».
Це помічає охоронець палацу, який вирішує провчити неграмотного єврея і змушує написати його сто разів «Romani Ite Domum». Розписавши всю стіну лозунгами, Браян ввійшов у довіру до членів НФІ та отримав право взяти участь у викраденні дружини Понтія Пілата. Але вночі, прокравшись у палац, «фронтовики» натикаються на учасників Руху За Звільнення Галилеї, у яких, як виявляється, був такий самий план. Дві конкурентні організації пересварились між собою і повбивали один одного. Таким чином, залишився живим лише Браян, якого знайшли та ув'язнили охоронці.
Браяна доставляють на суд до Пілата, але йому вдається втекти. Купивши накладну бороду «для дружини», Браян добирається до штаб-квартири НФІ. Але туди приходять легіонери, які вирішують обшукати хату, але не знаходять: Браян в цей час ховався на балконі. Але балкон тріскає і ламається, тож Браян падає на божевільного «пророка-зануду» і, щоб не потрапити до рук римлян теж прикидається пророком, переповідаючи ті слова, які він особисто чув із уст Ісуса Христа під час Нагірної проповіді, а коли стражі порядку йдуть, він вирішує припинити цей фарс. Проте, народу припали до душі слова, які він сказав і проголосили його Месією. І як Браян не пробує від них відчепитись, у нього нічого не виходить.
На Браяна-пророка звертає увагу Джудіт, дівчина з НФІ. Вона пропонує йому скинути Реджа і самому очолити рух опору. Тепер перед Браяном розкриті величезні можливості, але тут же його ув'язнюють і доставляють до Пілата. Той виносить йому вирок — розп'яття.
Наближається свято Пасхи і Пілат звертається до юрби з промовою, пропонуючи відпустити одного в'язня. Але натовп, замість цього глузує з прокуратора, який не вимовляє букви «р». За цей час Браяна встигають відправити на Голгофу для виконання вироку. Але на майдані з'являється Джудіт, яка просить у Понтія Пілата відпустити її нареченого. Прокуратор Юдеї віддає наказ про помилування «Бваяна з Назавету».
Браян, якого уже встигли розіп'ясти, в цей час заспокоює інший покараний Нахаба, який розповідає, що багатьох повішених на хресті рятують від смерті. Тут же приходять римські легіонери, яким наказано звільнити Браяна з Назарету. Але тут же всі розп'яті видають себе за Браяна і римляни вирішують звільнити Нахабу. До Браяна приходять Редж зі своїми поплічниками, Джудіт, мама Менді, активісти з Юдейського Народного Фронту, але ніхто йому не допомагає. Браян приречений на смерть…
Але від відчаю його рятує товариш по біді містер Фрісбі, який розвеселяє всіх засуджених піснею «Always Look on the Bright Side of Life» («Завжди дивись на світлу сторону життя»)
За результатами опитування, проведеного організацією «Children's Society» у 2008 році, кожен п'ятий британець хотів би, щоб на його похороні грала фінальна пісня фільму — «Always Look on the Bright Side of Life» («Завжди дивись на світлу сторону життя»)[5].
Фільм був заборонений до показу в Ірландії, Італії, Норвегії та на острові Джерсі. У Швеції прокат фільму супроводжувався слоганом «Таке смішне кіно, що його заборонили в Норвегії!»[6].