Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. Відповідне обговорення можна знайти на сторінці обговорення. Будь ласка, допоможіть, додавшипосилання на додаткові джерела.(9 лютого 2021)
Існує принаймні дві друковані бібліографії творів Костомарова. Перша вийшла 1890-го року в Петербурзі, а друга — у Києві, в 2003-му.
Сторінка покликана зібрати всю літературу довкола Костомарова, за можливості вказуючи посилання на доступні в мережі твори та їхні перевидання.
Черниговка. Быль второй половины XVII века. Сочинение Николая Костомарова. – СПб., 1881; (український переклад — 1918 [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.])
Костомаров М., Франко І., Куліш П. Жидотрєпаніє (збірка листів Костомарова з приводу україно-жидівського питання). — К; МАУП 2005. — 424 с. ISBN 966-608-437-6
Скотской бунт (Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю). Посмертный очерк Н. И. Костомарова // Нива. — 1917. — № 34—37. — С. 546—553.
Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова : зібрані заходом Академ. комісії укр. історіографії / Іст. секція Всеукр. академії наук ; за ред. М. Грушевського. — [Київ] : Держ. вид-во України, 1928. — XXI, 315 с.[3] [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Етнографічні писання Костомарова : зібрані заходом Акад. коміс. укр. історіографії / [М. І. Костомаров] ; за ред. М. Грушевського; Іст. секція Всеукр. акад. наук. – [Київ]: Держ. вид-во України, 1930. – XXIV, 352 c. [4] [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
Исторические произведения. Автобиография / Н. И. Костомаров; [сост. и авт. ист.-биогр. очерка В. А. Замлинский]. – Киев: Изд-во при Киев. гос. ун-те, 1989. – 734 c. [5] [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
Зібрання творів
У 12 томах
Костомаровъ Н. Историческія монографіи и изслѣдованія. — СПб.: Изданіе Д. Е. Кожанчикова, типографія Императорской Академіи Наукъ, 1863–1872. — Т. I—XII.
Т. 1. (Зміст: Мысли о федеративномъ началѣ древней Русѣ; Черты народной южнорусской исторіи; Двѣ русскыя народности; Мистическая повѣсть о Нифоптѣ. Памятникъ русской литературы; Легенда о кровосмѣсителѣ; О значеніи Великаго Новгорода; Должно ли считать Бориса Годунова основатетемъ крѣпостнаго права?; Великорусскіе религіозные вольнодумцы въ XVI вѣкѣ. — Матвей Башкинъ и его соучастники Θеодосий Косой; Иванъ Сусанинъ. Историческое изслѣдованіе). – 1863. – 504 c.
Т. 2. (Зміст: Иван Свирговский, Украинскій козацкій гетьман XVI вѣка; Гетманство Выговскаго; Бунтъ Стеньки Разина; По поводу мыслей свѣтскаго человѣка, о книгѣ Сельськое Духовенство). – 1863. – 392 c.
Т. 3. (Зміст: Куликовская битва; Ливонская война; Южная Русь въ концѣ XVI вѣка: Глава 1-я. Подготовка церковной уніи. Глава 2-я. Бунты Косинскаго и Наливайки. Глава 3-я. Унія.; Литовская народная поэзія; Объ отношеныи русской исторіи къ географіи и этнографіи). – 1867. – 377 c.
Т. 4: Смутное время Московского государства в начале XVII столетия (1604-1613). Т. 1. – 1125 с. – 1868. – 403 с.
Т. 5: Смутное время Московского государства в начале XVII столетия. Т. 2, Царь Василий Шуйский и воры. — В типографии К. Вульфа, 1868. — 373 с.
Т. 6: Смутное время Московского государства в начале XVII столетия. Т. 3, Московское разоренье. — В типографии К. Вульфа, 1868. — 344 с.
Т. 7: История Новгорода, Пскова и Вятки во время удельно-вечевого уклада (севернорусские народоправства). т. 1. — В типографии К. Вульфа, 1868. — 419 с.
Т. 8: История Новгорода, Пскова и Вятки во время удельно-вечевого уклада (севернорусские народоправства). т. 2. — В типографии К. Вульфа, 1868. — 448 с.
Т. 9: Богдан Хмельницкий. Т. 1. — Издание 3-е, исправленное и дополненное. — В типографии А. К. Киркора, 1870. — 217 с.
Т. 10: Богдан Хмельницкий. Т. 2. – 447 с.
Т. 11: Богдан Хмельницкий. т. 3. — Издание 3-е, исправленное и дополненное. — В типографии А. К. Киркора, 1870. — 359 с.
Т. 12. (Зміст: Начало единодержавия в Древней Руси ; Гетманство Юрия Хмельницкого ; Церковно-историческая критика в XVII веке ; История раскола у раскольников ; Воспоминания о молоканах). — 462, [2] с.
Пізнаше надруковані томи:
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 13. Предания Первоначальной русской летописи - Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1881.
Костомаров, Н.И. Исторические монографии и исследования Т. 14. – Москва ; Санкт-Петербург : Типография М. О. Вольф, 1881. – 480 с.
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 15. Руина. Историческая монография. 1663-1687. – Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1882.
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 16. Мазепа и мазепинцы - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1885.
Українські переклади вибраних томів:
Історичні монографії Миколи Костомарова. Т. 4. Богдан Хмельницький, т. 3. [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] — В Тернополі: З друк. Й. Павловського, 1889. – 186 с. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 11).
Історичні монографії Миколи Костомарова. Т. 5 : Богдан Хмельницький, т. 4. [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] — В Тернополі: З друк. Й. Павловського, 1889. – 190 с. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 12).
Історичні монографії Миколи Костомарова. Т. 8 : Руїна, т. 2 : Гетьманування Многогрішного. [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] — У Львові : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, під зарядом К. Беднарського, 1893. – 135 с. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 15).
Історичні монографії Миколи Костомарова. Т. 9 : Руїна, т. 2 : Гетьманування Самійловича. [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] — У Львові : Голов. склад в книгарні Сайфарта і Чайковського, Ставропиг. ін-ту у Львові і у видавця у Львові, 1894. – 222 с. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 16).
Історичні монографії Миколи Костомарова. Т. 10 : Мазепа, ч. 1. [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] — У Львові : Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, 1895. – 295 с. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 17).
Костомаров Н. И. Собрание сочинений. Кн. 1—8. — СПб., 1903—1906
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 13. Предания Первоначальной русской летописи - Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1881
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 15. Руина. Историческая монография. 1663-1687 - Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1882
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 16. Мазепа и мазепинцы - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1885
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 17-18. Последние годы Речи Посполитой - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1905
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 19-21 - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1906Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 13. Предания Первоначальной русской летописи - Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1881
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 15. Руина. Историческая монография. 1663-1687 - Санкт-Петербург: Типография М. О. Вольф, 1882
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 16. Мазепа и мазепинцы - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1885
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 17-18. Последние годы Речи Посполитой - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1905
Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: монография. Т. 19-21 - Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1906.
↑Перше видання — у журналі Отечественные Записки, 1857, Т. 110—113. Друге — доповнене, вийшло окремою книжкою. Третє видання вийшло в зібранні творів у 12-ти томах.
↑Після першої публікації увійшла до 6-го і 7-го томів вибраних творів у 12-ти томах (1868) і до 7-го та 8-го томів вибраних творів у 21-му томі (1886) під назвою «Исторія Новгорода, Пскова и Вятки во время удѣльно-вѣчевого уклада (Сѣвернорусскія народоправства)», — .
↑Вперше надруковано у журналі Вестник Европы, 1869, Т. 1—6. Наступного року твір вийшов окремою книжкою, а у 1886-му він був надрукований у XVII-му і [iarchive:istoricheskiiamo18kostuoft/page/n6 XVIII-му] томах вибраних творів
↑Перше видання — в журналі Вестник Европы у томах II—V (1879) та томах II—V (1880). Окремим виданням вийшло у 15-му томі вибраних творів
Бібліографічний покажчик творів Миколи Івановича Костомарова / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; упоряд. О. Т. Гончар, Г. В. Пасещенко ; відп. ред. Ю. Пінчук ; вступ. ст. Ю. А. Пінчук. — К., 2003. — 195 с.