Бібліотека Залуських

Бібліотека Залуських пол. Biblioteka Załuskich
52°14′44″ пн. ш. 21°00′35″ сх. д. / 52.245555555556° пн. ш. 21.009722222222° сх. д. / 52.245555555556; 21.009722222222
Країна:	I Rzeczpospolitad
Тип:	публічна бібліотека
Складова	list of libraries damaged during World War IId
Розташування	Середмістя
Заснована	1624
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Бібліотека Залуських (пол. Biblioteka Załuskich) — перша громадська наукова бібліотека в Польщі, заснована в 1747 році у Варшаві братами Залуськими гербу Юноша.

8 серпня 1747 року з ініціативи братів Юзефа-Анджея (1702–1774) та краківського єпископа Анджея-Станіслава Залуських (1695–1758) в будівлі палацу Даниловичів була відкрита перша в Польщі публічна бібліотека, що стала однією з перших у світі публічних національних бібліотек. Видатні польські бібліофіли і вчені-просвітителі брати Залуські зібрали унікальну колекцію, яка навіть ще як особиста бібліотека, комплектувалася виключно на науковій основі літературою з різних країн Європи.

Починаючи з 1742 року, Ю. Залуський, один із засновників бібліотеки, працював над створенням національної бібліографії, яка називалася Bibliotheca Polona magna universalis і склала 10 рукописних томів.

Після смерті Йозефа Залуского в 1774 року бібліотека перейшла у власність держави, отримавши офіційний статус державної бібліотеки, і стала називатися Бібліотека Речі Посполитої імені Залуських. 1780 року вийшла постанова Сейму Речі Посполитої про надання Бібліотеці Залуських права на отримання обов'язкового примірника всіх творів, що друкувалися в країні. Таким чином, бібліотека стала не тільки першою публічною бібліотекою в Польщі, але й прийняла на себе функції національної бібліотеки.

За багатством своїх фондів і за їхньою чисельністю Бібліотека Залуських могла зрівнятися з трьома найбільшими бібліотеками Європи того часу: Бібліотекою Британського музею в Лондоні, Національною бібліотекою Франції та Королівської бібліотекою в Мюнхені.

Після придушення в 1794 році повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка та взяття Варшави О. Суворовим, бібліотека, яка становила 400 000 томів, була оголошена власністю російського уряду і як військовий трофей перевезена до Петербурга. Ці фонди стали основою Імператорської публічної бібліотеки.

Російські автори XIX століття розглядали варшавський період Бібліотеки Залуських як передісторію Імператорської публічної бібліотеки в Петербурзі. В 1930-ті роки основну частину фондів Бібліотеки Залуських було повернено польській стороні.

Під час Варшавського повстання 1944 року бібліотека була зруйнована нацистами. Збережену частину колекції (1800 рукописів і 30 тис. книжок) прийняла Національна бібліотека Польщі.

• Jan Kozłowski, Szkice o dziejach Biblioteki Załuskich, Wr. i in. 1986
• Heinz Lemke, Die Brüder Zaluski und ihre Beziehungen zu Gelehren in Deutschland und Danzig, Berlin 1958
• Marian Łodyński, Z dziejów «Biblioteki Rzeczypospolitej Załuskich zwanej» w l. 1785-94, Warszawa 1935
• Stanisław Roszak, Środowisko intelektualne i artystyczne Warszawy w połowie XVIII w. Między kulturą Sarmatyzmu a Oświecenia, Toruń 1997
• Tadeusz Zarzębski, Biblioteka Rzeczypospolitej Załuskich zwana (Fakty z dziejów), «Rocznik Bibl. Nar.» 27/28:1991/92
• Pamiątki dziejów Biblioteki Załuskich, opr. Joanna Płaza i Bożena Sajna, Biblioteka Narodowa, Warszawa 1997
• Piotr Bańkowski, Ze studiów nad rękopisami byłej cesarskiej biblioteki publicznej w Petersburgu. Nakładem «Przeglądu Bibliotecznego», Kraków 1937