Біб кінський
Біб[1] (Vicia faba L.) — однорічна трав'яна рослина родини бобові (Fabaceae), кормова й овочева культура. ОписСтебло — прямостояче, 4-гранне, висоти до 150 см. Листки — складні, парнопірчасті, з 4—6 великих (4—8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м'ясистих листочків. Квітки — білі з чорною плямою (віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях), зигоморфні, двостатеві, по 2—4 в коротеньких китицях. Плід — великий товстий біб, який містить 1-5 їстівних насінин. Цвіте у червні — липні. Маса 1000 насінин до 1500 г. ПоширенняПоходить з Середньої Азії, Близького Сходу та Середземномор'я. На території України вирощують як кормову, овочеву і зернову бобову рослину. Поширений в Північній Америці, Англії, Нідерландах, Греції, Білорусі, Дагестані, Азербайджані, в районах нечорноземної смуги Росії; в Україні — на Поліссі та Волині. Практичне використанняВирощують на зерно — багате на білки (24—35 %), незамінні амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин та інші), вуглеводи і вітаміни з групи В, ліпіди; Використовується на силос і зелений корм. Урожайність насіння досягає 3 т/га, зеленої маси 8 т/га. Фармакологічні властивості і використанняУ народній медицині боби використовують як в'яжучий і протизапальний засіб. Пюре із насіння корисно вживати при проносі, як засіб від нудоти і кашлю. Як зовнішній засіб зварені в молоці, або воді й розтерте насіння прикладають до наривів і шкіри, ураженої запальними процесами. Як косметичний засіб (для обмивання обличчя) використовують настій або відвар квіток. ПРОТИПОКАЗАНО вживати боби при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній недостатності кровообігу, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.[джерело?] Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|