Білецький Андрій Михайлович

Білецький Андрій Михайлович
Митрат Андрій Білецький
Архипресвітер Львівської митрополичої капітули
1895 — 19 травня 1926
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Михайло Сінгалевич
Наступник:	Олександр Бачинський
Архидиякон Львівської митрополичої капітули
1894 — 1895
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Лев Готеровський
Наступник:	Лев Туркевич
Схоластик Львівської митрополичої капітули
1890 — 1895
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Іван Величко
Наступник:	Йосиф Кобилянський
Альма-матер:	Віденський університет
Діяльність:	політик
Народження:	15 червня 1847(1847-06-15) м. Стрий
Смерть:	19 травня 1926(1926-05-19) (78 років) м. Львів
Похований:	Личаківський цвинтар[1]
Батько:	Михайло Білецький
Мати:	Марія Чабан
Священство:	1872
Нагороди:

Білецький Андрій Михайлович (15 червня 1847, Стрий — 19 травня 1926, Львів) — провідний діяч Греко-католицької церкви, генеральний вікарій, препозит, архипресвітер, офіціал львівської капітули, домовий прелат його святости Папи Римського, совітник і референт митрополичої консисторії. Керівник Львівської архиєпархії. Кавалер командорського хреста Ордена Франца Йосифа^[2][3].

Закінчив Стрийську початкову школу і Львівську гімназію у 1866 році. Подальша освіта — Віденський університет, теологічний факультет, 1866–1871 рр.

Місце роботи, посада — Львівська архиєпархія, Собор святого Юра — генеральний вікарій, препозит, архипресвитер, офіціал львівської капітули, домовий прелат його святости Папи Римського, совітник і референт митрополичої консисторії.

О. митрат Андрій Білецький тричі керував Львівською архиєпархією:

у 1898 році — після смерті митрополита Сильвестра Сембратовича, у 1900 році — після смерті митрополита Юліана Куїловського, Засідав як віриліст у Галицькому Сеймі під час сесії 1898—1899 років^[4] (після смерти митрополита Сильвестра Сембратовича).
У 1914–1917 рр. — на час арешту і заслання російською окупаційною владою митрополита Андрея Шептицького до Росії. Загалом чверть століття був генеральним вікарієм (першим заступником) при митрополиті Андрею Шептицькому.

Відмовився на свято Миколая 1914 року многоспівно вітати царя Ніколая ІІ під час Служби Божої, яку правив у храмі Святого Юра.

Помер 19 травня 1926 року. Похований на Личаківському цвинтарі у гробниці Львівської капітули, де покоїться разом з митрополитами Григорієм Яхимовичем, Спиридоном Литвиновичем, Юліаном Сас-Куїловським та кількома десятками єпископів і крилошан Митрополичої Капітули^[5].

• Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
• Колб Н. «З Богом за Церкву і вітчизну»: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття. — Жовква : Місіонер, 2015. — 372 С. — ISBN 978-966-02-7230-9.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 120. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
• Чорновол І. П. Білецький Андрій [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
• Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p. (англ.)