Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Василенко Олександр Миколайович

Василенко Олександр Миколайович
Основна інформація
Дата народження28 травня 1952(1952-05-28) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрофесіяСоліст-вокаліст
Нагороди
народний артист України

Олекса́ндр Микола́йович Василе́нко (28 травня 1952, Київ) — соліст-вокаліст Національного ансамблю солістів «Київська камерата», народний артист України, Почесний академік Української академії наук

Життєпис

Народився 28 травня 1952 року в м. Києві в сім'ї службовців.

У 1982 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського Вчився вокалу у народної артистки СРСР Лариси Руденко та доцента Ірини Колодуб.

Зовнішні зображення
На гастролях в Іспанії
На сцені палацу «Україна»
Він виконує багато класичних творів
Перед черговим виступом

З 1987 року соліст-вокаліст Національної філармонії України, з 1993 — Національного академічного духового оркестру України, з 1994 — Національного академічного ансамблю «Київська камерата». У 1995 році  присвоєно почесне  звання «Заслужений артист України», 2005 — «Народний артист України».

Постійний гість Всеукраїнського фестивалю української пісні «Пісенний вернісаж», неодноразовий переможець фестивалю «Шлягер року» та радіофестивалю «Пісня року». 3 2003 по 2012 рр. голова журі Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Зоряний Симеїз», член журі Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос Країни». Почесний академік Української академії наук (2006).

[Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Творчі нагороди

«Володар голосу унікальної краси».Удостоєний на Міжнародному фестивалі «Світ музики» в Італії (1999). У 2000 році на цьому ж фестивалі здобув Гран-прі та знову підтвердив свій титул «Володар голосу унікальної краси».

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка (2002).

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2014).

Лауреат премії імені Богдана Хмельницького (2019).

Орден Святителя Миколая (2024).

Репертуар

У репертуарі співака  — арії з опер, оперет та мюзиклів, романси, сучасні українські пісні та шлягери минулих років, пісні народів світу мовами оригіналу. Виступає у супроводі симфонічних, камерних, народних, духових оркестрів та естрадних колективіів. Співпрацює з сучасними українськими композиторами: Олексієм Чухраєм, Леонідом Попернацьким, Валентином Касьяновим, Геннадієм Володьком, Олесем Колядою, Леонідом Нечипоруком, Тетяною Оленевою-Стаматі, Віктором Ліфанчуком, Володимиром Домшинським, Людмилою Єрмаковою, Володимиром Ілемським. Свого часу плідно працював з Людмилою Височинською і Олександром Кушнарьовим. Виконує пісні на вірші: Бориса Олійника, Дмитра Луценка, Миколи Сингаївського, Миколи Луківа, Вадима Крищенка, Ганни Чубач, Михайла Ткача, Павла Мовчана, Михайла Шевченка, Ніни Шаварської, Леоніда Федорука, Йосипа Фиштика.

Гастролі

Чимало гастролює: Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, Болгарія, Словаччина, Чехія, Польща, Югославія, Ізраїль, Північна Корея, США.

Творчий доробок

Найвідоміші аудиодиски  — «У стилі ретро», «Дивлюсь я на небо», «Мені не забути тебе», «Іще не осінь», «Іще одна весна», «Квітка нічного саду», «Мені з тобою добре». Пісні входять до сайту «Золотий фонд української естради»

Дискографія

CD —

  • «Мені не забути тебе» (2001),
  • «У стилі ретро» (2002),
  • «Любімо її…» (2004, разом з Л. Федоруком),
  • «У стилі ретро -2» (2004),
  • «У стилі ретро-3» (2005),
  • «Дивлюсь я на небо» (2006),
  • «На счастье» (2006),
  • «Квітка нічного саду» (2011)
  • «Мені з тобою добре» (2011),
  • «Іще не осінь» (2011),
  • «Іще одна весна» (2011),
  • «Трускавецька Фієста» (2016)

Література

Василенко Олександр // Золота книга України. Золотий фонд нації. — К.: Українська конфедерація журналістів, 2009. — С. 114.

Олександр Василенко // В. Болгов, І. Болгов. Міжнародна програма «Мистецький Олімп».—- К.: Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2010.— С. 236.

Олександр Василенко // Обличчя України: Імена — портрети — долі.— К.: Інститут біографічних досліджень, 2011. — С.50.

  • Ставицька Я. Останній з могікан, який не став олімпійським боксером // Еще раз о музыке и не только. — 2005. — № 8.
  • Чарівний голос України // Нац. мед. університет ім. О. Богомольця: Роки, події, люди. — К., 2006.
  • Матушек О. Одвічна єдність музики і слова // Літ. газета. — 1994. — 18 квіт.
  • Даниленко Н. Голос унікальної краси // Уряд, кур'єр. — 2000. — 13 трав.
  • Олар П. Маніфестація // Форум. — 2000. — ЗО верес.
  • Кулага Г. Спів люблю, як життя // Веч. Київ. — 2002. — 28 трав.
  • Михайленко Л. Я запрограмований на пісню // Вісті. — 2002. — 19 верес.
  • Даниленко Н. Весняне небо мені завжди хочеться порівняти з людськими душами… // Говорить і показує Київ. — 2003. — 20 берез.
  • Самійленко Л. Що лягає на серце // Хрещатик. — 2004. — 2 лип.
  • Власик Т. Порадницька гостина: 3 Олександром Василенком // Порадниця. — 2006. — 2 лют.
  • Назаренко М. Ступка сказал мне: «Ой, тяжко вам буде, чоловіче — перед вами Поплавський виступає» // Бульвар. — 2006. — Черв. — № 25.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya