Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Вебінар

Приклад вебінару. Принт-скрин.

Вебіна́р (англ. webinar) — спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.

Загальна характеристика Вебінару

Це неологізм, утворений поєднанням слів веб (англ. «мережа») та семінар. Для організації вебінару використовуються технології відеоконференції, інтернет-телефонії та ін. Вебінари поширені в діловому середовищі. Дедалі більшого значення набувають вебінари й у дистанційній освіті.

Вебінар як особлива форма навчання з'явився в кінці 1990-х рр., коли в мережі Інтернет стали масово використовуватися надійні системи конференц-зв'язку. Торговий знак «Webinar» був зареєстрований в 1998 р.; в даний його власником є компанія InterCall.[1]

У перші роки після появи Інтернету терміном «вебконференція» часто називали гілку форуму або дошки оголошень. Пізніше термін набув значення спілкування саме в режимі реального часу.

Вебінари можуть бути спільними і включати в себе сеанси голосувань і опитувань, що забезпечує повну взаємодію між авдиторією та ведучим. У деяких випадках ведучий може говорити через телефон, коментуючи інформацію, що відображається на екрані, а слухачі можуть йому відповідати, переважно по телефону з гучномовцем. На ринку також присутні технології, в яких реалізована підтримка VoIP-авдіотехнологій, що забезпечують повноцінний авдіозв'язок через мережу онлайн. Вебінарам (залежно від провайдера) може бути властива функція анонімності або «невидимості» користувачів, завдяки чому учасники однієї і тієї самої конференції можуть не знати про присутність один одного.

Вебінаромаратон (маратон вебінарів) — міжнародний проєкт міжнародної науково-освітньої організації філологів «Захід-Схід» ISPOP, цикл щотижневих вебінарів, зініційований як міжнародний проєкт міжнародної науково-освітньої організації філологів «Захід-Схід» ISPOP[2]. Безкоштовний маратон вебінарів для філологів та викладачів за участі: грузинських, українських, польських, словацьких, болгарських, іспанських, французьких, німецьких, угорських філологів та викладачів, які навчають іноземних мов[3].

Перевагами вебінарів є: (О. Д. Словінська)

  • Економія коштів. Не потрібно платити за оренду залу, харчування, друковані матеріали, транспортні витрати. Особливо це актуально для компаній із широким географічним покриттям.
  • Масштаб аудиторії. У вебінарі може брати участь необмежена кількість учасників. За винятком тих випадків, коли йдеться про тренінг, тому що під час тренінгу тренер повинен не тільки видавати інформацію, а й отримувати її. Зокрема, відстежувати реакції аудиторії й оперативно адаптувати форму подачі інформації для забезпечення виконання навчального завдання.
  • Прямий доступ до допоміжних бібліотек. Прямо в процесі навчання студент може відвідати онлайн будь-яке сховище даних, зазначених у вебінарі. Це також зручно для викладача, який може заздалегідь підготувати необхідні посилання на зовнішні ресурси.
  • Легка архівація. Вебінар легко може бути збережений, заархівований, розміщений на веб-ресурсі або електронному носії та наданий на вимогу. Більш того, з матеріалів вебінару цілком можна створити електронний курсРозширена географія події. Проведення заходу в онлайн режимі дозволяє як лектору, так і його слухачам долучатися до зустрічі з будь-якої точки світу.
  • Також до цього входять:
    1. Інтерактивність. Функціонал всіх платформ для проведення вебінарів дає можливість демонструвати учасникам презентації, відеоролики, проводити анкетування та відкривати доступ до текстових документів. Окрім того, усі присутні можуть спілкуватися між собою в чаті та ставити запитання спікеру
    2. Збереження запису трансляції. Така функція є дуже корисною, оскільки будь-хто з учасників може повторно переглянути її та освіжити в пам’яті інформацію. Також запис може переглянути той із запрошених, хто з певних причин не зміг бути присутнім в обумовлений час. Збережені відео можна надалі використовувати для навчання чи проведення маркетингових акцій.

Серед недоліків виокремлюють:

  • Особистісний контакт. Відсутній факт фізичної присутності поруч співрозмовників. Відповідно, процес тренування майже неможливий: учасник не відчуває реакції інших людей на свої прояви.
  • Обмежена можливість тренування. Неможливо ефективно тренувати очну комунікацію в умовах її відсутності. Втрачається можливість ефективно проводити групові та парні вправи, падає рівень персональної відповідальності, втрачається ефект переживання особистого досвіду, учасники позбавлені можливості моделювати свої стратегії в умовах живого спілкування.
  • Ускладнена робота з особистими якостями. Часто для підвищення ефективності тренінгу конкретної людини необхідно працювати з її мотивацією, переконаннями. В межаах вебінару це фактично неможливо з трьох причин: по-перше тренер не може бачити реакцій людини, по-друге, кількість учасників вебінару може не припускати такої роботи і, по-третє, для учасника немає гарантії конфіденційності.
  • Відсутність гарантії конфіденційності. У процесі класичного тренінгу одне із завдань тренера – створити "безпечний простір" тренування. Тобто забезпечити для учасників можливість проявлятися будь-яким способом, не боячись, що ця інформація вийде за межі тренувального майданчика (залу). У вебінарі така гарантія завжди під великим питанням.
  • Ускладнена фасилітація. Тренування передбачає гнучку структуру навчальної програми, адаптивної до потреб учасників, — тобто навчальна задача зафіксована, а шляхи її досягнення гнучкі. Для того, щоб якісно проводити тренування, тренер повинен мати можливість оперативно прояснювати потреби, відстежувати реакції і стан учасників. У межах вебінару це неможливо.

Джерела

Примітки

  1. Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання. Освіта.UA (укр.). 18 листопада 2014. Процитовано 23 вересня 2024.
  2. http://www.ispop.ge
  3. Адамія З. К., (м. Тбілісі, Грузія), Онкович Г. В. (м. Київ, Україна) Вебінаромарафон у поширенні передового досвіду викладачів іноземних мов // XX міжнародна наукова конференція імені засновника Київського медичного університету Валерія Володимировича Поканевича «Розвиток особистості студента — майбутнього фахівця»*: Матеріали XX міжнародної наукової конференції. Київ, 25 листопада 2020 року. К., 2020 — С.25-27.
Kembali kehalaman sebelumnya