Двічі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1958), один з 225 людей за всю історію нагороджень в СРСР, удостоєний золотої зірки Героя Соціалістичної праці вдруге. Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань[4].
Освіта початкова. З 1920 року працював у господарстві батьків, з 1928 року був робітником будівельної артілі в місті Одесі. З 1930 року — різальник каменю Ільїнського шахтоуправління Біляївського району Одещини, колгоспник колгоспів «Нове життя» Біляївського району та імені Будьонного Березівського району Одеської області.
У 1941—1945 роках — служба у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни, яку пройшов з перших днів і закінчив у Берліні.
З 1945 року — бригадир рільничої бригади колгоспу імені Будьонного Березівського району Одеської області.
З 1954 по 1977 рік — голова колгоспу імені Будьонного (потім — імені XXII з'їзду КПРС) Березівського району Одеської області.
Колгосп імені XXII з'їзду КПРС в селі Ставкове, яким керував П. П. Ведута, протягом 1954—1977 років був одним з передових в області щодо врожаю пшениці та цукрових буряків. Після виходу на пенсію у лютому 1977 року П. П. Ведута був обраний почесним головою колгоспу.
У 1963 були зняті документальні фільми про відкриття бюста П. П. Ведути у с. Ставкове[6][7].
Історико-краєзнавчий музей села Ставкове (колишньої німецької колонії Вейсове) був створений за ініціативою самого Павла. Завдяки красивій панорамі, що відкриває експозицію, музей вважається одним з найкрасивіших у районі. Сьогодні в числі експонатів музею також виставлені фотографії і документи, що розповідають про життя і діяльність П. П. Ведути[8].
Колишній колгосп імені XXII з'їзду КПРС перейменований сьогодні на честь голови, який прославив його на всю країну — сьогодні це ТОВ ім. Ведути[3]
В Одеській області відзначалося 100-річчя з дня народження П. П. Ведути[9].
