|
Велика Стариця
Вели́ка Ста́риця — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Село розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Сучасне село Велика Стариця підпорядковане Бориспільській міській громаді. У селі 375 дворів, 744 жителів. ІсторіяНайдавніша згадка про село датується 1629 роком. На своєму шляху річки утворюють так звані стариці (петльовані ділянки русла), які вони потім залишають. Назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі. Хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII—XVIII століть — княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. Онук Івана Сулими, генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима, отримав село у власність від гетьмана Івана Ілліча Скоропадського. У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку. В архівних документах дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис Великої Стариці за 1756 рік. В селі був будинок для приїжджих із садом та левадою. У 15 дворах, був 21 житловий будинок. За описом Київського намісництва 1781 року у Великій Стариці було 153 хати. За описом 1787 року в селі проживало 457 осіб і воно було у володінні козаків та власника — надвірного радника Семена Сулими.[2] Є на мапі 1812 року[3] У середині XIX ст. село значилося як поміщицьке і козацьке. У книзі «Відомості про церкви і кліри церковні» за 1782 рік є запис, що у Великій Стариці є православна Архістратиго-Михайлівська церква[4] із священиком Онісімом Рабачевським, у якого був син Самуїл. У 1859 році у Великій Стариці було 130 дворів, 855 жителів. У 1869 священиком у селі був Олексій Микитович Ільїн. У 1912 священиком у селі працював Іларіон Гаврилович Лагодинський. З 1926 року село Велика Стариця — центр сільської ради, на території якої проживало 1727 осіб. Головою сільради працював Святенко Артем Левкович. За роки колективізації у селі були створені колгоспи ім.Брусиловського(?) та ім. Петровського. Під час штучного голодомору лише протягом квітня-вересня 1933 року в селі померло 46 чоловік. Про події 1930-х років у селі Великій Стариці згадує письменник Ісак Бабель, у своїх оповіданнях, об'єднаних під назвою «Велика Криниця».  Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. Повернення сталіністів Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Уманського Терентія Хомича. За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці Микита Стасюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1962 році місцевий колгосп був перетворений на радгосп «Сеньківський». В селі працювала початкова школа та магазин. Постаті
Див. такожПримітки
Література
Посилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика Стариця
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
