|
Велья-Лавелья
Велья-Лавелья (ісп. Vella Lavella) — вулканічний острів в групі островів Нова Джорджія в архіпелазі Соломонові острови[1]. Адміністративно входить до складу Західної провінції меланезійської держави Соломонові Острови. Корінна назва острову — Мбілуа. Географія Острів Велья-Лавелья розташований в південній частині Тихого океану в острівній групі Нова Джорджія архіпелагу Соломонові острови. На північ від острова розташований острів Шуазель, на північний захід — острів Шортленд, на південний схід — острів Нова Джорджія. Велья-Лавелья являє собою вулканічний острів, оточений в деяких місцях кораловим рифом. На території острова розташовані 6 вулканічних конусів і одне термальне джерело[2]. Найвища точка Велья-Лавельї, гора Тамбісала, досягає 808 м[3]. Клімат на острові вологий, тропічний[4]. Історія15 березня 1893 року над островом був встановлений протекторат Британської імперії[5] і до 1971 року був частиною Британських Західно-Тихоокеанських Територій. Після поразки японських військ у роки Другої Світової війни на острові Нова Джорджія і в битві в затоці Велья японці евакуювали свої гарнізони в центральній частині Соломонових островів. В містечку Хораніу, в північній частині Велья-Лавелья, 19 серпня 1943 року вони розвернули базу для евакуйованих барж і гарнізону з острову Коломбангара, але вже 14 вересня сили Союзників захопили її. На острові залишались 600 японських солдатів і робочих, які зосередилися в північно-західній частині Велья-Лавелья, очікували евакуації, яка відбулася 7 жовтня 1943 року після бою біля острову. З 1978 року острів Велья-Лавелья є частиною держави Соломонові острови. НаселенняВ 1999 році кількість населення Велья-Лавелья складала 9 160 осіб[6]. Населення острову розмовляє на меланезійській мові «білуа» (8 740 носіїв в 1999 році)[7]. ЕкономікаГоловне заняття місцевих жителів — сільське господарство. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
