Верхньодвінський район

Верхньодвінський район
Верхнядзвінскі раён
Герб[d]	Прапор[d]
	Район на мапі області
Основні дані
Країна:	Білорусь
Область:	Вітебська область
Населення:	24 675 осіб (2009)
Площа:	2 140,76 км²
Густота населення:	11,53 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	Верхньодвінськ
Районна влада
Вебсторінка:	Офіційний сайт
Мапа

Верхньодві́нський райо́н (біл. Верхнядзвінскі раён) — адміністративна одиниця Вітебської області Білорусі. Адміністративний центр району — місто Верхньодвінськ.

Географія

Територія району становить 2 140 км². Основні річки — Західна Двіна та її притоки Сар'янка, Ужиця, Росиця, Дриса, Свольна. Налічується 25 великих озер, найбільші із них: Освея (47,95 км²), Лісно (15,71 км²), Біле (5,52 км²), Ізубриця (1,21 км²), Страдне (0,94 км²), Стрілковське (0,93 км²), Кропи (0,1 км²) ,Лесичанське (0,06 км²). Найбільші болотні масиви — Освейське, Крупець, Тятно, Кревники. На заході від села Городиловичі знаходиться найвища точка району — 191,8 м над рівнем моря.

Історія

Історичні джерела свідчать, що заселення Верхньодвінщини почалося в епоху мезоліту . Ці території спочатку були заселені балтськими, а на Освейщині і фіно-угорськими племенами, асимільованими вже в нашому тисячолітті слов'янами — кривичами. Про це говорять назви багатьох населених пунктів, річок, озер та урочищ.

У середні століття ці землі входили до складу Полоцького Князівства та Великого князівства Литовського, і часто ставали ареною численних воєн.

Під час франко-російської війни 1812 року при таборі, створеному поблизу міста Дриса, який займав територію близько 14 км², знаходився штаб першої російської армії генерала Барклая-де-Толлі.

Район був утворений у 1924 році і називався Дрисенським, до 1930 року входив до складу Полоцької округи. В 1938 році увійшов до складу створеної Вітебської області. 25 грудня 1962 року у зв'язку з перейменуванням міста Дриса у Верхньодвінськ отримав сучасну назву.

У роки німецько-радянської війни регіон зазнав значних людських втрат. Внаслідок партизанських дій та каральних антипартизанських операцій у відповідь, в період з 16 лютого до початку квітня 1943 року, у Верхньодвінськом районі загинула третя частина довоєнного населення, а в Освейському районі — більше половини. В СРСР події отримали назву «Освейська трагедія».

Адміністративний поділ

Верхньодвінський район ділиться на 10 сільських рад:

Персоналії

Відомі особистості, які народилися чи пов'язані із районом:

Богданович Анатолій Васильович (1888, Луначарське—1969, Херсон) — мовознавець, славіст, педагог
Барсток Марія Микитівна (1916, Нарковичі—1994) — білоруський радянський літературознавець, критик. Кандидат філологічних наук
Кобзун Іван Михайлович (1902, Борсуки—1942) — Герой Радянського Союзу
Понізник Сергій Степанович (1942, Бобишки) — білоруський радянський поет, журналіст, перекладач
Хадкевич Тарас Костянтинович (1912, Шайтерове(інші мови) — 1975) — білоруський радянський письменник
Черський Іван Дементійович (1845, Свольно—1892) — відомий дослідник Сибіру, географ, геолог, палеонтолог

Примітки

↑ Результаты переписи 2009 года (рос.)
↑ «Государственный земельный кадастр Республики Беларусь» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (по состоянию на 1 января 2011 г.) (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхньодвінський район

Верхньодвінський районний виконавчий комітет (рос.)
Верхньодвінський район на сайті Radzima.org (біл.)

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Латвія		Росія
Латвія		Россонський район
Міорський район	Міорський район	Полоцький район

[belstat2009-1] Результаты переписи 2009 года (рос.)

[2] «Государственный земельный кадастр Республики Беларусь» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (по состоянию на 1 января 2011 г.) (рос.)

[1]

[2]