Довжина 107 км, сточище 1 680 км². Переважна ширина долини 1,5—2,5 км. Річище звивисте, завширшки пересічно 15—20 м. Похил річки 2,5 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 2 км. Основне живлення снігове; влітку дуже міліє. Використовується для зрошення. Стік зарегульований ставками.
Розташування
Верхня Терса бере початок біля села Гірке. Тече переважно на північ (у верхів'ї — частково на північний захід, у пониззі — частково на півднічний схід). Впадає до Вовчої на південь від смт Васильківки.
У пригирловій частині річки розташований ландшафтний заказник «Бакаї».
Український мовознацець Євген Отін виводить назву річки з тюркського прикметника ters, teris — «неправильна», а саме за великий тупий кут, під яким вона впадає в річку Вовчу. Дослівно: «Та, що неправильно тече». Інші гадають, що назва походить від тюркського ters «протилежна, зворотна». Як вказує дослідник, таку назву вона одержала тому, що перша на шляху з Криму, на відміну від інших річок, тече на північ, тобто у зворотному напрямі (Фоменко В. Звідки ця назва? — Дніпропетровськ: Промінь, 1969). Таке тлумачення ймовірне. Перша частина складного гідроніма вказує, що річка, на відміну від іншої — Малої Терси, впадає вище по течії річки Вовчої. Звідси ж назва Нижня Терса — лівої притоки Малої Терси і Середня Терса — правої притоки Нижньої Терси.