|
Вишниченко Олександра Григорівна
Олекса́ндра Григо́рівна Вишниче́нко (1905 БіографіяНародилась у квітні 1905 року в багатодітній родині робітника в Єлисаветграді, нині Кропивницький, Кіровоградська область, Україна. Батько працював ковалем на заводі Ельворті (пізніше — «Червона Зірка»), мати — домогосподарка. Батько помер 1921 року, мати — 1929 року. Отримала середню освіту. Трудову діяльність розпочала з 1916 року, наймитувала, працювала підпаском в селищі Новомиколаївці, пасла громадську худобу. З 1922 по 1928 рік — робітниця Гаврилівського радгоспу в Знам'янському районі Кіровоградщини. У 1928–1931 роках — шахтарка (відкатниця, машиніст скреперної лебідки) шахти «Італія» в Макіївці на Донеччині. У 1931–1932 роках — секретар шахтного профспілкового комітету шахти «Італія». Член ВКП(б) з вересня 1930 року. У 1932 році Микола Ледянко написав новелу «Шура з Італії» про роботу Олександри Вишниченко на шахті. З березня 1932 року — на партійній роботі: завкультпроп шахтпарткому шахти № 13 Радянського рудоуправління та шахти «Чайкине», заступник парторга і парторг шахт № 6-14 і «Марія». З 1936 по 1937 рік навчалася на Донецьких обласних курсах марксизму-ленінізму. У квітні 1937 — квітні 1938 року — 2-й секретар Ново-Астраханського районного комітету КП(б)У Донецької області. У квітні 1938—1941 році — 1-й секретар Покровського районного комітету КП(б)У Ворошиловградської області. 26 червня 1938 року обрана депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Сватівській виборчій окрузі № 275 Ворошиловградської області. Член Бюджетної комісії Верховної Ради УРСР. З 1941 року — в евакуації в Чкаловській області, начальник політвідділу МТС. З березня 1944 року — секретар Кременецького міського комітету КП(б)У з кадрів Тернопільської області. Делегат XVIII з'їзда ВКП(б), XIV та XV з'їздів КП(б)У, кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — січні 1949 року. Література
Джерела
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
