Владислав Красновецький (пол. Władysław Krasnowiecki ; 4 січня 1900 (19000104 ) , Краків , Королівство Галичини та Володимирії , Долитавщина , Австро-Угорщина — 14 лютого 1983 , Варшава ) — польський актор театру і кіно, режисер, педагог. Лауреат Державної премії Польської народної республіки (ПНР) (1955, 1966).
Біографія
У 1921 році закінчив школу драматичного мистецтва у Кракові. У 1928 році здав екстерном іспити на режисера.
У міжвоєнний період виступав на сцені Краківського драматичного театру імені Юліуша Словацького (1918-1922, 1923-1925, 1928-1930) і Театру Народового та Камерного театру у Варшаві.
Після приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР в 1939 році опинився у Львові , був учасником Народних Зборів Західної України . Наприкінці 1940 року обраний членом Центральної виборчої комісії з виборів депутатів трудящих.
Під час німецько-радянської війни перебував на території СРСР, вступив до масової організації польської еміграції на території СРСР — Союз польських патріотів.
Керував фронтовим театром польських армійських підрозділів в СРСР, який в 1944 році був реорганізований на Театр Війська Польського.
Після закінчення війни працював директором і художнім керівником варшавського Театру Народового (1949-1951). У 1946-1947 рр. і після 1949 року викладав у державній Вищій театральній школі у Варшаві, в 1963-1967 — проректор, а в 1955-1957 і 1967-1970 роках — ректор Вищої театральної школи.
У 1965-1970 — президент об'єднання польських артистів театру, кіно, радіо і телебачення.
Знімався в кіно з 1929 року.
Похований у Варшаві на кладовищі Військові Повонзки .
Ролі в кіно
1942 — Перша любов Костюшко
1942 — Як гартувалася криця — німецький офіцер
1942 — Партизани в степах України — Борис Соломонович, доктор
1942 — Бойова кінозбірка № 9. Квартал № 14 — поляк
1950 — Нескорене місто — польський генерал
1953 — П'ятеро з вулиці Панської — Новак, керівник будівництва
1953 — Солдат Перемоги — солдат
1956 — Справа пілота Мареша — Модраковський, директор авіакомпанії «Lot»
1960 — Зустрічі у темряві
1961 — Дійсність — Свентоянський, керівник поліції
1962 — Дівчина з хорошої сім'ї — професор Косаковський, батько Іоанни
1964 — Перерваний політ — ксьондз
1966 — Марися і Наполеон — Малаховський
1966 — Бумеранг — германіст, вчитель Єви
1966 — Візит на заході (короткометражний) — граф, коханець
1969 — Пригоди пана Міхала (ТБ-серіал) — кардинал.
Нагороди
Орден «Хрест Грюнвальда» 3-го ступеня (1945)
орден Прапора Праці 2-го ступеня (1949)
орден Прапора Праці 1-го ступеня (1955)
Державна премія ПНР II ступеня (за роль Бартоломея у виставі «Театр Клари Газуль») (1955)
Орден Будівельників Народної Польщі (1964)
Державна премія ПНР I ступеня (за багаторічну театральну і телевізійну діяльність) (1966)
Премія Міністерства оборони ПНР I ступеня (1973)
Ювілейна медаль «30 років Народної Польщі» (1974)
Премія столичного міста Варшава (1979)
Примітки
↑ а б в e-teatr.pl — 2004.