Вльора
Вльора (алб. Vlora або Vlorë), історично також відоме як Авлона (грец. Αυλώνας тур. Avlonya або Avlona) або Валона (італ. Valona) — місто на півдні Албанії, адміністративний центр префектури Вльора й округу Вльора. Порт на березі Вльорської затоки (Вльорської бухти) Адріатичного моря. Населення міста станом на 2011 - близько 79 тис., муніципалітету - близько 130 тис.[1][2] ІсторіяПерші пам'ятки античності у місті Вльора датуються VI століттям до н. е. Упродовж IV століття до н. е. часто згадується як важливий порт для суден, які пливли з Отранто й Бріндізі, та перевальний пункт між двома іншими важливими античними містами в Албанії — Бутринтом та Аполонією. Вльора відігравала важливу роль у конфліктах між норманським Сицилійським королівством та Візантійською імперією протягом XI—XII століть. У червні 1417 року місто було захоплене Османською імперією, але в 1432 році албанські повстанці на чолі з родиною Аріаніті відвоювали місто. У 1478 році, через десять років після смерті Скандербега, Валона була завойована османами і перейменована в Авлону. У 1481 році грецький воєначальник на неаполітанській службі Крокодилос Кладас за підтримки місцевих грецьких та албанських повстанців відбив місто у турків. Місто знаходилось під контролем Неаполітанського королівства десять років, після чого за винятком дуже короткої венеційської інтермедії в 1690—1691 роках, Валона була частиною Османської імперії до 1912 року, ставши столицею одноіменного санджакато в румелійському еялеті. 28 листопада 1912 року Ісмаїл Кемалі проголосив у Вльорі незалежність країни та місто стало першою столицею незалежної Албанії. У 1997 році, місто стало одним з місць початку сумнозвісних заворушень. ГеографіяВльора розташована на березі однойменної затоки Адріатичного моря і оточена з південного-східного боку Керавнійськими горами. Муніципалітет охоплює територію у 647,94 км2 (250,17 миля2) і окрім міста Вльора включає також курортне селище Орікум[3][4][5], а також заповідні території півострова Карабурун і острова Сазан.[6] Навколо міста поширені середземноморського буку Quercus ithaburensis subsp. macrolepis, відомого як валонський бук (від італійської назви міста - Валона). КліматКлімат - середемноморський субтропічний, з середньорічною температурою 16,9 °C[7], сухим і спекотним літом та м'якою і дощовою зимою.[8]
Економіка та інфраструктураМісто Вльора залишається важливим морським портом і торговим центром із значним рибним і промисловим сектором. На прилеглих територіях видобувають нафту, природний газ, бітум і сіль. Розвинене сільське господарство - є посадки оливкових і фруктових дерев, розводять велику рогату худобу, виробляють бавовну, оливкову олію, шкіри, шкури та масло.[10] На південь від міста знаходяться важливі об'єкти ВМС Албанії. Значним секотором економіки залишається туризм. У Вльорі є залізниця, збудована 1985 році, що з'єднує місто із Дурресом через Фієр.[11] До 2015 року залізниця обслуговувала пасажирів[12], з 2018 здійснюються лише окремі вантажні перевезення.[13] Неподалік Вльори ведеться будівництво міжнародного аеропорту[14][15] Вибір його місця розташування на території національного парку "Вйоса" є предметом критики з боку захисників природи[16][17]. З 2020-х років місто періодично потерпало від пожеж на сміттєзвалищі, що спричиняли до задимлення міста, особливо прилеглих кварталів[18].- Відомі уродженці
Визначні пам'ятки
Галерея
Примітки
Посилання
|